Суд вказав, що вважає необгрунтованими підстави прийняття Комісією при ТЦК та СП рішення про відмову у наданні відстрочки, оскільки позивач під час звернення до відповідача довів існування обставин для надання йому відстрочки від призову відповідно до п.1

Житомирський ОАС (2.06.26) ретельно дослідив матеріали позову, і так і не «уловив хід думок» комісії при ТЦК щодо надання відстрочок, яка відмовила чоловіку у наданні відстрочки «по догляду за братом».

Із документів чітко виникало, що брат таки допомоги потребує, мати – особа із інвалідністю 3 групи, яка не може здійснювати догляд за іншими особами, а батько – помер.

Як не надати відстрочку? Суд позов задовольнив.

Повний текст рішення

Категорія справи № 240/4142/26: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 02.06.2026. Зареєстровано: 03.06.2026. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2026.

Номер судового провадження: 240/4142/26/4159/26

Державний герб України

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/4142/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що він має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як військовозобов`язаний, який є єдиною особою, здатною доглядати свого брата з інвалідністю.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним.

22.12.2025 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

26.12.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто вказану заяву і прийнято рішення, оформлене протоколом №64 про відмову у наданні відстрочки.

Повідомленням від 01.01.2026 №2213/1/4 відповідач повідомив позивача про те, що Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причини відмови: з поданих документів неможливо встановити потребу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в постійному догляді.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон України №2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 ст.1 Закону України № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII, члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Отже, за змістом положень п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, умовами для реалізації права на відстрочку є:

по-перше, наявність члена сім`ї другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) з інвалідністю I або II групи;

по-друге, відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто, лише сукупність наведених обов`язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Так, відповідно до Додатку 5 вищезазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є:

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

дату народження;

адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);

адресу електронної пошти;

контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Згідно з пунктом 58-1 Порядку № 560, військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

У відповідності до пункту 60 Порядку №560, Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в грудні 2025 року звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з п.14 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII як особі, яка здійснює догляд за своїм рідним братом, який є особою з інвалідністю ІІ групи і не має інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язаний його доглядати.

За результатом розгляду поданих документів відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки з поданих документів неможливо встановити потребу його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в постійному догляді.

Встановлено, що позивач є сином ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.1981.

Також у ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є ще один син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.09.1977.

ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача ОСОБА_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 25.06.1985.

З 12.03.2013 брату позивача ОСОБА_4 встановлена ІІ група інвалідності на підставі довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААБ № 676811 від 20.03.2013.

Відповідно до висновків лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 252 від 19.09.2025 і № 58 від 10.03.2026, ОСОБА_4 проживає разом з ОСОБА_1 та потребує постійного стороннього догляду.

Актом № 221 від 21.11.2025 підтверджено факт здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за братом ОСОБА_4

24.07.2025 матері позивача ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності. Згідно з довідкою медичного центру ТОВ «Пролісок+» № 68 від 02.09.2025, ОСОБА_2 за станом здоров`я не може здійснювати догляд за іншими особами.

Враховуючи викладене, суд вважає необгрунтованими підстави прийняття спірного рішення, оскільки позивач під час звернення до відповідача довів існування обставин для надання йому відстрочки від призову відповідно до п.14 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відтак відповідач повинен повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу від 22.12.2025 з врахуванням висновків суду.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд вважає позов ОСОБА_1 обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 64 від 26.12.2025 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу від 22.12.2025 з врахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

02.06.26