Суд встановив, що  якщо військовозобов’язаний  син матері, яка потребує стороннього догляду, фактично здійснює догляд, а працездатна донька матері не підтримує контактів із матір’ю, то зазначене вказує на належність підстав для надання відстрочки

Суд встановив, що якщо військовозобов’язаний син матері, яка потребує стороннього догляду, фактично здійснює догляд, а працездатна донька матері не підтримує контактів із матір’ю, то зазначене вказує на належність підстав для надання відстрочки

Чоловік звернувся до ТЦК та СП із заявою про відстрочку у зв’язку із постійним доглядом за матір’ю (п.9 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Разом з тим, у матері є ще працездатна донька. ТА, як підтвердила мати та встановила комісія органу місцевого самоврядування, донька з матір’ю не проживає та жодних стосунків не підтримує.

Комісія ТЦК та СП у задоволенні заяви про відстрочку відмовила, вважаючи що сам факт наявності у матері окрім військовозобовязаного сина ще і працездатної доньки є достатньою підставою для відмови у наданні відстрочки.

Чоловік, не погоджуючись із відмовою у наданні йому відстрочки, звернувся до суду із вимогою зобов`язати ТЦК та СП оформити у встановленому законодавством порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації .

Як зазначено у судовому рішенні, Суд врахував, що згідно з актом про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 24.06.2024 №04-27/х-348, складеним комісією Леськівської сільської ради у складі 6 осіб, позивач фактично здійснює постійний догляд за матір`ю. Донька - не проживає з матір`ю та стосунків не підтримує.

За результатами розгляду заяви позивача Комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 11.07.2024 №19, згідно з яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки встановлено наявність інших працездатних членів сім`ї, а саме ОСОБА_3 , яка є сестрою позивача та зобов`язана і може здійснювати догляд матері (далі Спірне рішення). 22.07.2024 відповідач письмово повідомив №117/1529 позивачу про результати розгляду його заяви та про прийняте рішення.

Згідно з п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду

Врахувавши вказані вище обставини справи та норми ЗУ № 3543-XII, суд дійшов висновку, що позивач мав законне сподівання на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказані вище документи позивач долучав до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тому відповідач мав обов`язок їх розглянути по суті у встановленому законом порядку.

Встановлені обставини доводять, що відповідач в особі Комісії розглянув заяву позивача від 27.06.2024 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією по суті та прийняв рішення, як акт владно-розпорядчого характеру, що відповідає вказаному вище порядку дій. Проте вказана в Спірному рішенні підстава свідчить, що відповідач безпідставно не надав оцінки акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 24.06.2024 №04-27/х-348, складеного комісією Леськівської сільської ради у складі 6 осіб, згідно з яким позивач фактично здійснює постійний догляд за матір`ю, а сестра позивача ОСОБА_3 не проживає з матір`ю та стосунків не підтримує. Крім того, п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, не ставить у залежність отримання відстрочки від призову наявність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за догляд за матір`ю, така залежність вимагається, тоді коди батько чи мати дружини не мають інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд. Також відсутні належні, достовірні та допустимі докази звернення Комісією із запитами до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використання інформації з публічних електронних реєстрів. Отже, Спірне рішення прийняте з необґрунтованих підстав за суб`єктивним припущенням щодо можливості догляду за матір`ю позивача іншою особою при відсутності такого доказу.

Повний текст судового рішення:

Категорія справи № 580/7351/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано для оприлюднення: 30.09.2024. Зареєстровано: 01.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року справа № 580/7351/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Гаврилова Д.О. від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

25.07.2024 адвокат Гаврилов Д.О від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі відповідач) про:

визнання протиправним і скасування рішення відповідача, оформленого протоколом від 11.07.2024 №15 та повідомленням від 22.07.2024 №117/1529, яким відмовлено йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

зобов`язання відповідача оформити у встановленому законодавством порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Обґрунтовуючи зазначили, що позивач здійснює постійних догляд за матір`ю. Відповідач відмовив йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації всупереч вимог законодавства.

30.07.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Вказану ухвалу відповідач отримав 08.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

Ухвалою від 23 серпня 2024 року суд відмовив повністю у задоволенні клопотання адвоката Гаврилова Д.О. від імені позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом.

Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив. Натомість 19.08.2024 від нього на адресу суду надійшов супровідний лист, до якого додав копії документів, з якими позивач звертався для надання відстрочки, а також копію рішення, оформленого протоколом від 11.07.2024 №19.

Усі подані документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі свідоцтвом про народження НОМЕР_3 ОСОБА_2 є матір`ю позивача. Вона ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до висновку ЛКК № 450 від 14.06.2024 потребує постійного стороннього догляду.

Витягом №124/09-10 про зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 ,- підтверджується, що позивач зареєстрований разом із матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно з актом про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 24.06.2024 №04-27/х-348, складеним комісією Леськівської сільської ради у складі 6 осіб, позивач фактично здійснює постійний догляд за матір`ю. Дочка ОСОБА_3 не проживає з матір`ю та стосунків не підтримує.

27.06.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Комісія) заявою, в якій повідомив, що є особою, яка на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Тому просив оформити йому у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У заяві вказав перелік додатків.

За результатами розгляду заяви позивача Комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 11.07.2024 №19, згідно з яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки встановлено наявність інших працездатних членів сім`ї, а саме ОСОБА_3 , яка є сестрою позивача та зобов`язана і може здійснювати догляд матері (далі Спірне рішення). 22.07.2024 відповідач письмово повідомив №117/1529 позивачу про результати розгляду його заяви та про прийняте рішення.

Не погоджуючись із рішенням Комісії та повідомленням, позивач звернувся до суду позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.

Згідно з п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду

Тобто, саме під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу.

Згідно з ч.ч.7, 8 ст.23 ЗУ №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Врахувавши вказані вище обставини справи та норми ЗУ № 3543-XII, суд дійшов висновку, що позивач мав законне сподівання на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказані вище документи позивач долучав до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тому відповідач мав обов`язок їх розглянути по суті у встановленому законом порядку.

Щодо порядку оформлення відстрочки суд урахував.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладено обов`язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст.23 ЗУ №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п.п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до п.п.64, 65 Порядку №560 заяви військовозобов`язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п`яти років. У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Встановлені обставини доводять, що відповідач в особі Комісії розглянув заяву позивача від 27.06.2024 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією по суті та прийняв рішення, як акт владно-розпорядчого характеру, що відповідає вказаному вище порядку дій. Проте вказана в Спірному рішенні підстава свідчить, що відповідач безпідставно не надав оцінки акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 24.06.2024 №04-27/х-348, складеного комісією Леськівської сільської ради у складі 6 осіб, згідно з яким позивач фактично здійснює постійний догляд за матір`ю, а сестра позивача ОСОБА_3 не проживає з матір`ю та стосунків не підтримує. Крім того, п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, не ставить у залежність отримання відстрочки від призову наявність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за догляд за матір`ю, така залежність вимагається, тоді коди батько чи мати дружини не мають інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд. Також відсутні належні, достовірні та допустимі докази звернення Комісією із запитами до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використання інформації з публічних електронних реєстрів. Отже, Спірне рішення прийняте з необґрунтованих підстав за суб`єктивним припущенням щодо можливості догляду за матір`ю позивача іншою особою при відсутності такого доказу.

Також відсутні, належні, достовірні та допустимі докази врахування відповідачем п.59 Порядку №560, згідно з яким відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується зі вказаними вище вимогами законодавства і такі дії вчинені шляхом видання відповідного рішення, саме воно безпосередньо порушує заявлене право позивача. Повідомлення від 22.07.2024 №117/1529 про результати розгляду заяви позивача та про прийняте рішення, вказавши причини відмови, які зазначені у Спірному рішенні, безпосередньо не порушує прав позивача, оскільки не має ознак акту владно-розпорядчого характеру. Тому відсутні підстави для визнання його протиправним і скасування. У цій частині позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Тому суд дійшов висновку, що належним способом відновлення прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення Комісії відповідача, оформленого протоколом від 11.07.2024 №15 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Встановлення права особи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, розгляд та оцінка отриманих документі є дискреційними повноваженнями відповідача. Як зазначено вище, для врахування факту догляду за іншими, ніж позивач особами, відповідач мав керуватися конкретними доказами, отриманими у встановленому законом порядку. Тому позовна вимога щодо зобов`язання відповідача оформити у встановленому законодавством порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-ХІІ передчасна і задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Для повного та ефективного відновлення порушеного права та належного способу їх відновлення наявні підстави зобов`язати відповідача (при якому створена вказана Комісія, що не має статусу юридичної особи та окремого органу державної влади) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву позивача від 27.06.2024 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 24.07.2024 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, згідно з ч.3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову половина суми.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним і скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), оформлене протоколом, Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період від 11.07.2024 №19 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.06.2024 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 605,60грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 30.09.2024.