Суд зобовязав ТЦК розглянути заяву про відстрочку рідного брата загиблого (подану листом) без «відмазок» про не перебування заявника на військовому обліку .
В родину прийшла біда – рідний брат військовозобовязаного загинув.
Разом з тим, чоловік подав до ТЦК та СП заяву про відстрочку із посиланням на п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у зв`язку із загибеллю брата в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України).
У ТЦК – жодних сантиментів: відмовили та запросили на проходження ВЛК.
Чоловік – до суду. При чому ( і це до сумнівних дискусій по те – чи можна подавати заяу про відстрочку рекомендованим листом) – Чоловік посилався на те, що він подав Заяву про відстрочку листом, а ТЦК її не розглянув.
Суд прийняв до уваги, що за п.4 ч. 3 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Судом було встановлено, що чоловік засобами поштового зв`язку направив до ТЦК та СП відповідну заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви позивачем додано перелік документів для підтвердження обставин зазначених у заяві (належно засвідчені копії).
Відповідач ( ТЦК та СП), не заперечуючи право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у відповідь на вищезазначену заяву вказав про необхідність подання заяви про відстрочку від призову на військову службу позивачем особисто, а також про необхідність пройти медичний огляд (а.с.16).
Проаналізувавши зміст відповіді відповідача, норми чинного законодавства, суд зазначає, що положення частини одинадцятоїстатті 38 Закону №2232-ХІІ, визначають обов`язок, зокрема, військовозобов`язаних особисто повідомити у разі змін сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Суд зазначає, що ні положенняЗакону №2232-ХІІ, ні Порядку №560 не передбачають обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов`язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши поштовим зв`язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Суд вказав, що у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
УВАГА!!!, -
Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача у відзиві на позовну заяву, що чоловік не перебуває на обліку в ТЦК та СП (і саме з метою постановки на військовий облік та виготовлення військово-облікового документа йому необхідно було пройти ВЛК), оскільки така підстава (відсутність на військовому обліку в ТЦК та СП ) не була вказана у листі відповідача від 21.05.2024. Більше того у листі ТЦК метою прибуття до відповідача вказано проходження медичного огляду.
Однак, відповідачем не враховано положення пункту 63 Порядку №560 згідно з яким військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Суд зобовязав розглянути заяву позивача належним чином.
Категорія справи № 140/6042/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2024. Зареєстровано: 14.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2024.
Номер судового провадження: П/140/6067/24
Державний герб України
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року Луцьк Справа № 140/6042/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання незаконними дій відповідача, які полягають у відмові розгляду заяви від 15.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до проходження медичної комісії; зобов`язання розглянути заяву від 15.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що звернувся з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України за п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у зв`язку із загибеллю брата ОСОБА_3 в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України), надавши необхідні підтверджуючі документи. Однак, 29.05.2024 позивач отримав відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 №5041 від 21.05.2024, у якій зазначено, що для надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації йому необхідно прибути особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою проходження медичного огляду. Лише після проходження медичного огляду позивачу потрібно надати документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , які надають право на відстрочку на військову службу по мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Дані вимоги позивач вважає протиправними та такими, що перешкоджають позивачеві отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. На думку позивача, незаконні дії відповідача полягають у відмові щодо розгляду його заяви по суті до проходження медичної комісії, у зв`язку із чим просить позов задовольнити, зобов`язавши ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути його заяву з прийняттям відповідного рішення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду без виклику учасників справи.
У відзиві на позов від 01.08.2024 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву. Таким чином, для одержання відстрочки, військовозобов`язаний звертається із заявою на ім`я голови комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де перебуває на військовому обліку.
Проте, під час дослідження обставин було виявлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Саме з метою постановки на військовий облік, виготовлення військово-облікового документу та в подальшому оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 необхідно пройти ВЛК.
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).
Брат позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рядовий номер обслуги кулеметного відділення взводу 1 стрілецького батальйону, призваний 07.08.2023 четвертим відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 , будучи вірним військовій присязі загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 , в результаті ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Лиман Перший, Куп`янського району Харківської області. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Любомльської міської ради Волинської області, сповіщенням сім`ї №417 виданим ІНФОРМАЦІЯ_9 20.10.2023 та лікарським свідоцтвом про смерть №12-17/100 (а.с. 12-14).
Позивач ОСОБА_1 з метою отримання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у зв`язку із загибеллю рідного брата) звернувся з відповідною заявою від 15.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . До заяви додав копії наступних документів: паспорта ОСОБА_1 ; довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; РНОКПП ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; сповіщення сім`ї №417 від 20.10.202, виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 ; лікарського свідоцтва про смерть від 20.10.2023 тощо.
Заява направлена засобами поштового зв`язку та відповідно до наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана адресатом 16.05.2024 (а.с. 8, 9).
Листом від 21.05.2024 №5041 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_4 на означене звернення ОСОБА_1 повідомлено, що для надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації позивачу необхідно прибути особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою проходження медичного огляду. Лише після проходження медичного огляду ОСОБА_1 потрібно надати документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , які надають право на відстрочку на військову службу по мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у відмові розгляду його заяви від 15.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставіст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
За приписами частини 1статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно достатті 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції УкраїниПрезидент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначаєтьсяЗаконом України "Про військовий обов`язок і військову службу"від 25.03.1992 № 2232-ХІІ(далі - Закон № 2232-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, третьоїстатті 1 цього Законузахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов`язку і військової служби єКонституція України, цей Закон,Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина першастатті 3Закону №2232-XII).
Частиною одинадцятоюстатті 38 Закону №2232-ХІІпризовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
За приписами частини першоїстатті 39 Закону №2232-XIIпризов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом таЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Преамбулою Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3543-XII) визначено, що цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону N3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Зокрема, п.4 ч. 3 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560).
Відповідно до пункту 1 Порядку №560 цей порядок, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 2 Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (п.56 Порядку №560).
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надаєтьсядовідкаіз зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови заформою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Пункти 59-60 Порядку №560).
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати необхідні документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Предметом спору в даній справі є неналежний розгляд заяви позивача від 15.05.2024, поданої до відповідача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу пункту 4 ч.3 ст. 23 Закону №3543-ХІІ.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідну заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви позивачем додано перелік документів для підтвердження обставин зазначених у заяві (належно засвідчені копії).
Відповідач, не заперечуючи право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у відповідь на вищезазначену заяву вказав про необхідність подання заяви про відстрочку від призову на військову службу позивачем особисто, а також про необхідність пройти медичний огляд (а.с.16).
Проаналізувавши зміст відповіді відповідача, норми чинного законодавства, суд зазначає, що положення частини одинадцятоїстатті 38 Закону №2232-ХІІ, визначають обов`язок, зокрема, військовозобов`язаних особисто повідомити у разі змін сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Суд зазначає, що ні положенняЗакону №2232-ХІІ, ні Порядку №560 не передбачають обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов`язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».
При цьому, у спірних правовідносинах відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку була направлена військовозобов`язаним ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши поштовим зв`язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповіднерішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
У спірному випадку заява позивача відповідачем щодо перевірки законності надання відстрочки по суті не розглядалася, а лише надано відповідь про необхідність особистого прибуття позивача для подання відповідної заяви та проходження медичного огляду.
Вказаний лист відповідача від 21.05.2024 №5041 носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання. Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
У даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
При цьому протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За таких обставин, коли заява ОСОБА_1 про наданнявідстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідачем по суті не розглядалася, позаяк відсутнє належним чином оформлене рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивована відмова в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в не прийнятті рішення.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то для захисту порушеного права позивача, враховуючи вимоги ст.245 КАС України, необхідно зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2024 з прийняттям відповідного рішення.
Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача у відзиві на позовну заяву, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 (і саме з метою постановки на військовий облік та виготовлення військово-облікового документа йому необхідно було пройти ВЛК), оскільки така підстава (відсутність на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 ) не була вказана у листі відповідача від 21.05.2024. Більше того у листі ІНФОРМАЦІЯ_4 метою прибуття до відповідача вказано проходження медичного огляду.
Однак, відповідачем не враховано положення пункту 63 Порядку №560 згідно з яким військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи та вищевказані норми законодавства України, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 , бездіяльність якого по розгляду звернення позивача визнано протиправною, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом, необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1211, 20 грн, сплачений згідно з квитанцією №1340749577 від 10.06.2024.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.05.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Т.М. Димарчук