ТЦК навіть при «оновленому законодавстві» наполягають на тому, що вони не надають відстрочок (!!!), і всі питання до «непов’язаної з ними Комісії». Та в цю гру можна грати вдвох)))

Є така дефініція – «правова визначеність», до якої можна ставить доволі творчо).

От питання: до кого подавати позов?, - чиї дії/ бездіяльність потрібно оскаржувати у питаннях із надання/ відмови у отриманні відстрочок?

«За духом» ЗАКОНУ – звісно ж, «відповідати за все» має ТЦК та СП.

Як не дивно, чисельні ( і мова йде про сотні(!!!) рішень судів) визнають або неправомірною бездіяльність, або, таки виправдовують певні дії саме ТЦК та СП у питаннях щодо надання / не надання відстрочок.

Та з «літерами закону» - не поспориш))) І ТЦК за старе – свого часу, ТЦК «за допомогою судових рішень» таки вже пробував «відкрити страшну скриньку Пандори» - мовляв – вони, щодо надання «відстрочок» - цією темою не займаються, в силу дуже таємної Інструкції Міноборони. Про це си говорили в публікації https://advokatmakeev.com/blog

По-тихеньку – цю темку «в судах заіграли» - про «таємну інструкцію  дехто згадував, та вказували на те, що часи змінились, і у нас , мовляв, вже оновлене законодавство про мобілізацію, яке «все поставило на свої місця».

Аж ось – пішла «Нова Хвиля» від ТЦК – «ЦЕ НЕ МИ!».

І логіка у цьому є. ТЦК вказує, що вони діють За законом: тільки отримують заяву про відстрочку  - відразу передають її «За належністю» - до відповідної комісії, до якої (ну до слізJ))) ТЦК, як вказує у своєму відзиві на один із позовів, має виключно «територіальне відношення») – розміщені за однією адресою. Ну просто – сусідки із елементами добросусідства – не більше.

Ок.

Дослідимо.

Відповідно до пункту дев`ятого частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно із пунктом сьомим частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною третьою статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Стаття 48 КАС України через поняття адміністративної процесуальної правоздатності встановлює, який суб`єкт в адміністративному процесі може мати статус особи, яка бере участь у справі і має матеріальний інтерес у результатах її вирішення, - сторони чи третьої особи, а через поняття адміністративної процесуальної дієздатності визначає, хто з осіб, наділених адміністративною процесуальною правоздатністю, може самостійно реалізувати свої процесуальні права та обов`язки в суді.

Частиною першою статті 43 КАС України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною третьою цієї статті встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Аналіз даної норми свідчить, що адміністративну процесуальну правоздатність мають: 1) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особами без громадянства); 2) суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи); 3) юридичні особи (підприємства, установи, організації).

При цьому нормами КАС України не визначено обов`язкової наявності статусу саме юридичної особи у відповідача, значення має віднесення певних повноважень до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, яким може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тож, резюмуємо.

Який вихід, якщо Ви оскаржуєте бездіяльність ТЦК та СП, щодо НЕ розгляду відстрочки?

Дуже простий – подаємо КЛОПОТАННЯ про залучення у якості СПІВВІДПОВІДАЧА саме Комісію , щодо надання відстрочок.

АЛЕ!

У цю ж гру можна грати УДВОХ!!!

 Тепер – оці всі «мульки» про те, що «Не будемо розглядати, доки не буде військового квитка», а «прийдіть до нас особисто» та т.п. – залишає ТЦК «при собі», поза як до прийняття рішення про надання відстрочок – не має ЖОДНОГО (J) відношення ( окрім територіального, за власним же зізнанням.

«Мухи окремо, і котлети окремо!», - так – військово – облікові документи – оформлюйте.

Але, це ніяким чином не перешкоджає прийняттю комісією при ТЦК та СП відповідного рішення.

Там ще ДУЖЕ багато питань щодо Статусності ТЦК та СП  і дослідження Правоустановлюючих документів таких комісій – це окрема пісня.

Проте, таки граймо за правилами. І «удвох».

Правова визначеність – штука, з якою не поспориш.