ТЦК оштрафував чоловіка на 17 000 грн за «не отримання повістки». Суд (рішенням від 06.01.25) Постанову ТЦК скасував, вказавши, що навіть для направлення повістки у ТЦК не було, поза як чоловік пройшов ВЛК, отримав відстрочку, оновив військово – обліков

ТЦК оштрафував чоловіка на 17 000 грн за «не отримання повістки». Суд (рішенням від 06.01.25) Постанову ТЦК скасував, вказавши, що навіть для направлення повістки   у ТЦК не було, поза як чоловік  пройшов ВЛК, отримав відстрочку, оновив військово – облікові дані.

Повний текст судового рішення:

Категорія справи № 335/11280/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано судом: 10.01.2025. Зареєстровано: 11.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2025.

Номер судового провадження: 2-а/335/2/2025

Державний герб України

    1Справа № 335/11280/24  2-а/335/2/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районнийсуд м.Запоріжжяу складі:у складіголовуючого судді-Сиротенко В.К.,за участюсекретаря судовогозасідання КумерА.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2024 ОСОБА_1 , в особі представника Макарової О.В., звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №2511/1 від 30.09.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що по-перше, мета, зазначена у врученій ОСОБА_1 повістці, не передбачена чинним законодавством. Повістка з метою «визначення призначення на особливий період» не передбачена Порядком №560 як підстава виклику громадян до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а отже вручення ОСОБА_1 24.08.2024 повістки з таким обґрунтуванням є безпідставним та суперечить закону. По-друге, вручений ОСОБА_1 документ не накладав на нього обов`язок з`явитись до ТЦК саме 26.08.2024, адже у ньому було зазначено, що йому необхідно буде коли-небудь з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 та запропоновано прибути 26.08.2024. По-третє, форма повісток, що можуть складатись територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначена у Додатку №1 до Порядку №560. Враховуючи, що вручений ОСОБА_1 документ вочевидь не відповідав вимогам передбаченим чинним законодавством для повісток, що можуть складатись територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, у Позивача був відсутній обов`язок для прибуття до ТЦК саме 26.08.2024. Разом з тим, ОСОБА_1 мав намір попри очевидну невідповідність повістки вимогам законодавства з`явитись у призначений день до ТЦК, однак майже всю першу половину дня, з 10:00 до 14:00 у м. Запоріжжя тривала повітряна тривога, а отже прибуття до ТЦК поставило б під загрозу життя і здоров`я позивача. У другій половині дня 26 серпня 2024 р. ОСОБА_1 мав їхати до м. Києва для вирішення питання про своє працевлаштування, а тому з огляду на той факт, що дата 26.08.2024 була зазначена у повістці у якості пропозиції, а не обов`язку, позивач вирішив відвідати ТЦК у інший день. 13 вересня 2024 р. ОСОБА_1 прибув до ТЦК, пред`явив оригінал повістки від 24.08.2024 та написав заяву щодо отримання нового військово-облікового документу та заяву на зняття з обліку, щоб стати на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 20 вересня 2024 р. приїхав до м. Запоріжжя, ОСОБА_1 спочатку прибув до ТЦК, де йому видали новий військово-обліковий документ із відміткою про зняття з обліку. Після цього він прибув до відділу поліції, співробітники якого супроводили Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де відносно нього було складено Протокол про адміністративне правопорушення №2511/1 від 20.09.2024. Відповідно до вищезазначеного протоколу, 26.08.2024 військовозобов`язаний ОСОБА_1 «не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив», в наслідок чого «під час дії особливого періоду порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період». Відповідно до вищезазначеного протоколу розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбутися 23.09.2024 о 10:00 в приміщенні ТЦК. Однак після його прибуття у зазначений день до ТЦК ОСОБА_1 було повідомлено, що його справу не можуть знайти, а тому розгляд переноситься на 30.09.2024. Коли позивач 30.09.2024 знов прибув до ТЦК, за результатом розгляду справи йому було повідомлено, що його притягнуто до адміністративної відповідальності та він зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 17 000,00 грн, зазначивши у призначенні платежу «Постанова ІНФОРМАЦІЯ_6 №2511/1 від 30.09.2024». Всупереч вимог закону, копію зазначеної постанови ОСОБА_1 вручено не було. З огляду на вищевикладене, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконним, безпідставним та необґрунтованим, а отже Постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №2511/1 від 30.09.2024 підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 справу розподілено та передано для розгляду судді Сиротенко В.К.

Ухвалою від 11.10.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви

21.10.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 22.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 . Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, визначено дату, час і місце проведення судового засідання. Роз`яснено, що відзив на позовну заяву (відзив) відповідач вправі подати до судового засідання у справі. Відповідно до ч.6ст.162 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.11.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Під час загальної мобілізації, перебуваючи на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 24 серпня 2024 року, військовозобов`язаний ОСОБА_1 отримав повістку від 24 серпня 2024 року № 1372го про необхідність прибуття на 08:00 годину 26 серпня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначені в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відносно ОСОБА_1 складено протокол № 2511/1 від 20.09.2024 про адміністративне правопорушення. В протоколі № 2511/1 від 20.09.2024 про адміністративне правопорушення наявні відомості щодо ознайомлення ОСОБА_1 під особистий підпис про зміст статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про час, дату та місце розгляду справи 2511/1 від 20.09.2024 про адміністративне правопорушення, про вручення ОСОБА_1 другого примірника протоколу 2511/1 від 20.09.2024. Під час складання протоколу № 2511/1 від 20.09.2024, ОСОБА_1 власноруч пояснив, що причиною неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 26.08.2024 стали повітряні тривоги та необхідність доїхати до Києва на співбесіду для влаштування на роботу. При розгляді начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 справи № 2511/1 від 20.09.2024 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 з`ясовано:

- ОСОБА_1 під час загальної мобілізації, отримав повістку від 24 серпня 2024 року №1372го про необхідність прибуття на 08:00 годину 26 серпня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначені в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- дії (бездіяльність) ОСОБА_1 вчинені в умовах дії особливого періоду;

- підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, відсутні;

- адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинене ОСОБА_1 .

За результатами розгляду матеріалів справи № 2511/1 від 20.09.2024 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена постанова № 2511/1 від 30.09.2024 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Постанова № 2511/1 від 30.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, направлена ІНФОРМАЦІЯ_7 від 30.09.2024 на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 .

Доказів наявності поважних причин неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , доказів належного та своєчасного повідомлення про поважні причини неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також доказів прибуття в найкоротший термін за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що передбачено вимогами Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (зі змінами), матеріали справи №2511/1 від 30.09.2024 про адміністративне правопорушення, не містять.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, врегульованіст.286 КАС України. За приписами ч.1ст.269 КАС Україниу справах, визначених статтями273-277, 280-283-2,285-289цьогоКодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Тобто, подання інших заяв по суті справи не передбачено.

Суд бере до уваги особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, за приписами ч.5ст.262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, підстав для такого здійснення розгляду справи за ініціативою суду не встановлено, відповідних клопотань не надходило.

Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Обставини справи.

24.08.2024 ОСОБА_1 було вручено повістку №1372ГО (Додаток 11 до Порядку), відповідно до якої запропоновано прибути 26.08.2024 з 8:00 до 12:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , з метою визначення призначення на особливий період.

Як вказує позивач, він не мав змоги з`явитися у запропонований час до ТЦК, оскільки 26.08.2024 з 10:00 год. до 14:00 у м. Запоріжжі тривала повітряна тривога (на підтвердження чого позивачем надано роздруківку повітряних тривог), а в другій половині дня позивач мав їхати до м. Київ для вирішення питання щодо працевлаштування.

Також позивач вказує, що прибув до ІНФОРМАЦІЯ_8 13.09.2024.

Відповідно до військово-облікового документу №281020201429426600034, виданого військовозобов`язаному ОСОБА_1 :

-п. 8 «Вістрочка від призову (направлення) на військову службу (базову ВП)» - ОСОБА_1 надано відстрочку на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 02.05.2025;

-п. 13 «Відмітка про військовий облік» - ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов`язаних ЦОТЦК та СП 20.09.2024.

Крім того, у військово-обліковому документі №281020201429426600034 зазначено, що ОСОБА_1 є непридатним в мирний час та обмежено придатний у воєнний час на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2015 № гр. І ст. 36б.

Роздруківка з програми «Резерв+» станом на 09.10.2024 (надана позивачем) свідчить про те, що ОСОБА_1 16.09.2024 уточнено дані (при цьому, позначка поряд з датою свідчить, що дані уточнено вчасно).

Роздруківка з програми «Резерв+» станом на 06.09.2024 (надана відповідачем) свідчить про те, що ОСОБА_1 19.05.2024 уточнено дані (при цьому, позначка поряд з датою свідчить, що дані уточнено вчасно).

В подальшому, 20.09.2024 стрільцем 1 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 ст. сол. ОСОБА_2 було складено протокол №2511/1 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого «Суть адміністративного правопорушення: 26.08.2024 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив.

Враховуючи положення статті 1 Закону України «Про оборону України», статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами, громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. ІІІ ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.».

В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 23.09.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу та отримав другий його примірник, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 . Також у протоколі викладено пояснення ОСОБА_1 щодо причин неявки 26.08.2024.

Позивач в позовній заяві вказує, що прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 23.09.2024 о 10:00 год., йому працівниками було повідомлено, що розгляд справи відбудеться 30.09.2024, оскільки не можуть знайти матеріали справи.

Як вбачається зі змісту протоколу №2511/1 від 20.09.2024 (а.с. 40), ОСОБА_1 було повідомлено про перенесення розгляду справи на 9:00 год 30.09.2024, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1

30.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №2511/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту постанови вбачається, що «Під час загальної мобілізації, перебуваючи на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_7 ) 24 серпня 2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 отримав повістку від 24 серпня 2024 року №1372го про необхідність прибуття на 8:00 годину 26 серпня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначені в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою не надав, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України №Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

В постанові також зазначено, що копія такої постанови направлена 30.09.2024 на адресу ОСОБА_1 поштою.

Суд звертає увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_7 доказів направлення постанови на адресу ОСОБА_1 не надано.

Не погоджуючись із вище зазначеною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду з вищевикладених підстав.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абзацу 11статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відповідно доабз.3ч.10ст.1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» громадяниУкраїни,які підлягаютьвзяттю навійськовий облік,перебувають навійськовому облікупризовників абоу запасіЗбройних СилУкраїни,у запасіСлужби безпекиУкраїни,розвідувальних органівУкраїни чипроходять службуу військовомурезерві,зобов`язаніприбувати завикликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абз. 2, 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України №560 був затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Цей Порядок визначає, в тому числі, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Так, згідно п. 21 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 27 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №560 передбачені випадки, коли під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів. А саме: для взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Також постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який відповідно до п. 1 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п. 79 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 2 частини 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 3 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Позивач посилається на те, що повістка від 24.08.2024 №1372ГО не відповідає формі повістки, визначеної додатком 1 до Порядку №650.

В той же час, як вбачається зі змісту повістки №1372ГО, врученої 24.08.2024 ОСОБА_1 , вона відповідає вимогам (додаток 11) Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487.

Аналізуючи правову основу мобілізаційної підготовки та мобілізації, що згідно ст. 2 однойменного Закону, складається з Конституції України, Закону України «Про оборону України», цього та інших законів України, а також виданих відповідно до них нормативно-правових актів вбачається, що особи мобілізаційного віку зобов`язані мати військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11квітня 2024р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Порядок затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 п. 55) або військово-обліковий документ на бланку, виданий у випадках встановлених п. 14 Порядку затвердженого Постановою КМУ № 559 від 16.05.2024, при цьому створюється військо-обліковий документ в електронній формі, відомості зазначені у котрому, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В силу ст. 1 Порядку затвердженого Постановою КМУ№ 559 від 16.05.2024 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається. При цьому, нормативно-правовими актами, що визначають правові засади створення та видачі військово-облікового документу не передбачено, що особа, вправі створити чи оформити військо-обліковий документ в електронній формі без видачі їй такого в паперовій формі.

Зокрема такі обставини кореспондуються із ст. 9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно котрого військовозобов`язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та котрим, серед інших, оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, а також ст. 14, 15, 16 Порядку затвердженого Постановою КМУ № 559 від 16.05.2024, котрі передбачають випадки видачі такого документу та обов`язки відповідальних осіб за його зберігання.

Таким чином, військово-обліковий документ формується в електронній формі при наявності у військовозобов`язаного військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16травня 2024року №559 та при видачі військово-облікового документу на бланку.

У зв`язку із чим, військово-обліковий документ в електронній формі та військово-обліковий документ у паперовій формі, мають однакову юридичну силу.

Разом з тим, пунктом 54 Порядку затвердженим постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 передбачено, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

Як вбачається з наданого відповідачем суду військово-облікового документу «РЕЗЕРВ +» ОСОБА_1 перебуває на обліку (дата уточнення даних 19.05.2024 та дата формування витягу 06.09.2024), зазначено ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначені: дата ВЛК 03.02.2015, постанова ВЛК непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, номер в реєстрі оберіг. Крім того, зазначено бронювання до 02.05.2025. Також містить відомості про зазначений документ (QR-код військово-облікового документа), тобто містить всі відомості згідно п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, у військово-обліковому документі №281020201429426600034, наданого позивачем, також зазначено «Відстрочка на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 02.05.2025.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

ОСОБА_1 була виданаповістка №41372ГОдля явкив ТЦКта СПз метоювизначення призначенняна особливийперіод.При цьому,як встановленосудом,вказана повісткає Додатком11до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, відповідно до п. 79 яких така повістка вручається з метою виклику для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Тобто, враховуючи, що у ОСОБА_1 на момент вручення повістки був військово-обліковий документ «РЕЗЕРВ +», з якого вбачається, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , медичний огляд ним пройдено, а також заброньований до 02.05.2025, підстав викликати його з метою визначення призначення на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 не було. Інших підстав для виклику в повістці не зазначено.

Також судом було прийнято до уваги, що відповідно по вищезазначеної повістки, час прибуття 26.08.2024 було визначено з 8:00 год. до 12:00 год, при цьому 26.08.2024 з 10:00 год. до 14:00 год. в м. Запоріжжі була оголошена повітряна тривога.

Статтею 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність громадян та посадових осіб за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Об`єктом такого правопорушення є порядок управління, встановлений у сфері забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації. Правовою базою в цій сфері є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 зазначеної норми Закону передбачає невиконання приписів ст. 21 та 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

В протоколі №2511/1 про адміністративне правопорушення від 20.09.2024 зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзац 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

В постанові №2511/1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 зазначено про порушення останнім вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Частина 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає загальний обов`язок громадян у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Частиною 3 статті 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися зокрема: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абзац 3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Тобто, абзацем 3 ч.10 ст. 1 вказаного Закону не передбачено виклику для визначення призначення на особливий період.

Відповідачем не доведено факту порушення або невиконання ОСОБА_1 абз.3 частини 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», про що зазначено в протоколі №2511/1 про адміністративне правопорушення від 20.09.2024.

Обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для визначення їх призначення на особливий період, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але порушення цієї норми в провину ОСОБА_1 не ставиться.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 7,8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, зазначає, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Європейський Суд з прав людини у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Також Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що спірна постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а позов - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.2,6,8,9,12,59,72-79,121,132,139,143,159,162,175,205,229,241-246,257,262,269-272,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №2511/1 від 30.09.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складено 10.01.2025 року.

Суддя В.К. Сиротенко