ТЦК повідомив суду, що не він, а органи місцевого самоврядування мають приймати рішення про відстрочку. Суд відхилив доводи ТЦК та СП
Про цю тему, ми вже говорили. https://advokatmakeev.com/blog/tck-ta-sp-ne-nadaye-vidstrochki-a-tilki-oformlyaye-yiyi-rishennya-sudu-vid-210524
ТЦК та СП знайшли «секретну» інструкцію, щодо мобілізації, і зайняли «Глуху оборону»: мовляв – вони взагалі не уповноважені приймати рішення щодо надання відстрочки – це право органів місцевого самоврядування))).
Суд «Розбив» доводи ТЦК та СП:
«Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку. Тому, посилання відповідача на положення Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу від 15.12.2017 р. №19 дск є безпідставними.
Суд наголошує, що Інструкція № 19 дск, на яку посилається відповідач має нижчу юридичну силу ніж Положення № 154. До того ж Інструкція № 19 була затверджена Наказом МОУ у 2017 році, тоді як Положення № 154 затверджене постановою КМУ у 2022 році відповідно Інструкція не могла бути прийнятою для встановлення правил, що регулюють організаційні питання визначені в Положенні № 154, а тому відповідач помилково застосовує її поряд з Положенням № 154 та на власний розсуд тлумачить зміст Положення № 154.
Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації.»
Миколаївський окружний суд
https://reyestr.court.gov.ua/Review/118562174
Рішення залишено в силі Пятим апеляційним
Категорія справи № 400/1948/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2024. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 04.06.2024
Результат оскарження 04.06.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено
Державний герб України
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2024 р. № 400/1948/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в ненаданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка має ІІІ групу інвалідності та здійснює постійний догляд за матір`ю дружини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із числа осіб з інвалідністю I групи (підгрупи Б).
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка має ІІІ групу інвалідності та здійснює постійний догляд за матір`ю дружини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із числа осіб з інвалідністю I групи (підгрупи Б). Видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також проставити відповідну відмітку у військовообліковому документі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні позивачу відстрочки віл призову на віи?ськову службу під час мобілізаціі? є протиправною, оскільки відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону Украі?ни "Про мобілізаціи?ну підготовку та мобілізацію" позивач має право на відстрочку у зв?язку з тим, що матері його дружини встановлено першу групу інвалідності, що підтверджено довідкою МСЕК. Також, позивач зазначає, що до повноважень саме раи?онних територіальних центрів комплектування та соціальноі? підтримки належить оформлення віи?ськовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізаціі? та в особливии? період і воєннии? час, які надаються в установленому порядку.
Ухвалою від 06.03.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідач листом надав відповідь на заяву позивача про надання йому відстрочки від призову, в якому роз`яснив про необхідність звернення з відповідною заявою до місцевого органу виконавчої влади. Відповідач вважає, що на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не покладені повноваження щодо надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, а лише її оформлення шляхом внесення відмітки до облікового документа.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повністю підтримує позовні вимоги та наполягає, що відповідно до Положення № 154 повноваження щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації та воєнного стану належать саме відповідачу. А наказ Міністерства оборони України від 15.12.2017 року № 19ДСК, на який посилається відповідач, має нижчу юридичну силу, ніж постанова КМУ.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач 15.02.2024 року звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме у зв`язку з наявністю у нього мати дружини з інвалідністю І групи. До заяви долучив документи на підтвердження обставин, зазначених в заяві.
Відповідач листом від 16.02.2024 № 1262 повідомив про розгляд заяви позивача та зазначив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не наділенні повноваженнями щодо прийняття рішень про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а лише здійснюють її оформлення. Позивачу відповідач рекомендував звернутись з заявою до місцевого органу виконавчої влади.
Такий же зміст має і лист відповідача від 05.03.2024 № 1656.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання відстрочки протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено відповідними Указами Президента України та діє по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону № 3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до ч. 3, 5 статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із положеннями абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
За змістом п. 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до положень п. 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку. Тому, посилання відповідача на положення Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу від 15.12.2017 р. №19 дск є безпідставними.
Суд наголошує, що Інструкція № 19 дск, на яку посилається відповідач має нижчу юридичну силу ніж Положення № 154. До того ж Інструкція № 19 була затверджена Наказом МОУ у 2017 році, тоді як Положення № 154 затверджене постановою КМУ у 2022 році відповідно Інструкція не могла бути прийнятою для встановлення правил, що регулюють організаційні питання визначені в Положенні № 154, а тому відповідач помилково застосовує її поряд з Положенням № 154 та на власний розсуд тлумачить зміст Положення № 154.
Таким чином, саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації.
Як слідує з матеріалів справи, позивач вважає, що має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки має матір дружини з інвалідністю І групи.
З листа відповідача вбачається, що по суті питання наявності у позивача права на відстрочку не розглянуто взагалі, оскільки відповідач вважав, що питання надання відстрочки від мобілізації не належить до його повноважень.
Суд зазначає, що у даному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення або про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову у задоволенні цієї заяви.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи та вже зазначалося судом вище по тексту рішення, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів направив лише тільки лист, в якому повідомив про відсутність у нього компетенції на надання відстрочки, але як вже встановлено судом така позиція відповідача є помилковою і не відповідає Положенню № 154.
Отже, за таких обставин, суд вважає, що у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень, яким є відповідач, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови по суті в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду по суті заяви позивача про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації та зобов?язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн, оскільки судом відмовлено у задоволенні частини вимог позивача, які є похідними і відповідно окремо судовий збір не сплачується, суд доходить висновку про стягнення за рахунок відповідача судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 73 -77, 90, 94, 139, 241- 246, 262 КАС України, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) задовольнити частково.
2. 2.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону Украі?ни "Про мобілізаціи?ну підготовку та мобілізацію".
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.02.2024 року про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону Украі?ни "Про мобілізаціи?ну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
4. Врешті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов