ТЦК та СП мобілізовують юнаків віком від 18 до 25 років? Є практика. Сумна.
ТЦК та СП мобілізовують юнаків віком від 18 до 25 років? Є практика. Сумна.
Нашого клієнта Руслана, якому 21 рік, який поїхав відпочивати на Закарпаття, «мобілізували» 8.06.24 у Хусті. За тиждень його прокотили за державний кошт По Львівській, Рівненьскій, Чернігівській областях, і , врешті – решт – повернули на Закарпаття. Наразі, з його слів, «звинувачують у ухилянстві». Це практичний кейс. Руслан ще «служить». Боремось за Верховенство права, і за Руслана.
«Масла» у вогонь підлили і деякі публікації відомих ресурсів, про те, що мовляв, є певна колізія, щодо «мобілізації» юнаків віком до 25 років. Тому- готуйтесь.
Ну і, вирішальною краплею для цього аналізу став дзвінок матері Руслана на гарячу лінію Міністерства Оборони, де, з її слів, представник керівництва Сухопутних військ, чітко їй вказав, о юнаків віком до 25 років ТЦК та СП мають право мобілізувати.
Поза сумнівом, ТЦК та СП можуть «майже все», та чи будуть відповідати ТАКІ дії закону?
Спробуємо розібратись.
Поза сумнівом, ТЦК та СП можуть «майже все», та чи будуть відповідати ТАКІ дії закону?
Спробуємо розібратись.
Аксіома – мобілізація в Україні від 25 років до 60.
Призовників віком від 18 до 25 років можуть направити для проходження БАЗОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ на 3 місяці. Таке направлення здійснюється Виключно за рішенням окремої комісії міської ( районної ради, яке, в свою чергу, ще може бути і оскарженим у суді.
Нормативно правове – обгрунтування:
За Законом «Про військовий обовязок та військову службу»
Стаття 14. Взяття громадян України на військовий облік призовників
1. Взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
2. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
3. Щороку протягом січня - березня беруться на облік громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років.
Стаття 15. Направлення громадян України для проходження базової військової служби
1. Для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.
Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.
2. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
3. Направлення громадян України для проходження базової військової служби включає:
прибуття на медичний огляд, професійно-психологічний відбір та засідання комісії з питань направлення для проходження базової військової служби;
проходження медичного огляду (у тому числі, за необхідності, направлення на додаткове медичне обстеження);
проведення професійно-психологічного відбору;
засідання комісії з питань направлення для проходження базової військової служби;
прибуття за зазначеними в повістці районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки адресою та часом для відправлення у навчальну частину (центр) для проходження базової військової служби та знаходження у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (обласному збірному пункті) до відправлення у навчальну частину (центр).
4. Організація направлення громадян України для проходження базової військової служби здійснюється районними державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та органами місцевого самоврядування.
5. Порядок організації підготовки та направлення громадян України для проходження базової військової служби визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
6. Строки направлення та чисельність громадян України, які направляються на базову військову службу, а також обсяги видатків для забезпечення направлення на базову військову службу, визначаються Кабінетом Міністрів України.
7. Керівники підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності сприяють прибуттю громадян України до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (збірних пунктів) шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів.
8. У разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на комісію з питань направлення для проходження базової військової служби він несе відповідальність, установлену законом.
9. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба призовника, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.
У разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
{Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 116-VIII від 15.01.2015, № 1008-VIII від 18.02.2016, № 1357-IX від 30.03.2021, № 2995-IX від 21.03.2023; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024}
Стаття 16. Комісії з питань направлення для проходження базової військової служби
1. Для направлення громадян України для проходження базової військової служби в районах (містах) утворюються комісії з питань направлення для проходження військової служби (далі - районна (міська) комісія) у такому складі:
голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (міського голови);
члени комісії:
керівник відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
заступник керівника структурного підрозділу освіти районної державної адміністрації (підрозділу освіти виконавчого органу міської ради);
заступник керівника уповноваженого підрозділу територіального органу Національної поліції України, який проводить роботу з неповнолітніми;
лікар, який організовує роботу медичних працівників з медичного огляду призовників;
психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста);
представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії;
секретар комісії.
2. Персональний склад районної (міської) комісії (основний та резервний), персональний склад лікарів-спеціалістів, які залучаються для проведення медичного огляду призовників (основний та резервний), графік засідань комісії, порядок проведення та забезпечення заходів з організації направлення громадян України для проходження базової військової служби затверджуються головою районної державної адміністрації (міським головою).
3. На районні (міські) комісії покладається:
організація медичного огляду та направлення громадян України для проходження базової військової служби з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
надання відстрочки від направлення для проходження базової військової служби;
звільнення від проходження базової військової служби та взяття громадян України на облік військовозобов’язаних;
направлення громадян України, які виявили бажання вступити до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні;
направлення до закладів охорони здоров’я за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;
організація роботи з вивчення особистостей громадян України, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;
направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від направлення для проходження базової військової служби.
4. У разі втрати (зміни) підстав щодо прийнятого рішення про направлення для проходження базової військової служби районна (міська) комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення на підставі листа начальника тимчасової адміністрації збірного пункту, в якому зазначено, з яких причин громадянин України підлягає поверненню. Усіх громадян, яких було повернуто із збірного пункту, керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вдруге викликають на відповідну районну (міську) комісію для вирішення питання про їх направлення на військову службу.
5. Рішення районної (міської) комісії може бути оскаржено громадянином України до комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.
У відповідності до п.3 ст.17 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу» У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від направлення для проходження базової військової служби може бути надана призовникам згідно з рішенням комісії вищого рівня за поданням районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік.
Таким чином, обов’язковою підставою для призову військовозобов’язаного у віці від 18 до 25 років є мотивоване рішення комісії міської ( районної ради) з питань направлення для проходження базової військової служби.
Резюмуючи:
Мобілізація військовозобовязаних віком від 18 до 25 років – не законна.
Направлення на проходження базової військової підготовки ( до 3х місяців), за відповідним рішенням комісії міської ( районної) ради- правомірне.
Військовий адвокат
Валерій Макеєв