ТЦК відмовив чоловіку у наданні відстрочки. Суд визнав це Неправомірним. І зобовязав повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду. Стягнув з ТЦК суд збір. І все? Ні, чоловік зажадав, щоб ТЦК відшкодувало витрати на правничу допомогу. Суд виставив

Все має свою ціну.

Легко чинити свавілля за чужий рахунок? Не пробували?

Але, за умовчуванням, і таке, погодьтесь – буває. От реєстр судових рішень містить тисячі справ, коли орган держ влади чинить явне свавілля. І суди вказують їм «на необхідність дотримання закону». Та, як показує практика, до цього «пряника», потрібно ще дещо). От новації щодо «судового контролю» запровадили  потужні штрафи щодо керівників держорганів, які не виконують судові рішення. І це «По європейські». Але, до цього потрібно пройти певний час. І то – за допомогою адвокатів. А це витрати. Які хтось має відшкодувати.

У кейсі, що досліджуємо, суд так і вчинив, та виніс 27.12.24 додаткове рішення у справі щодо визнання бездіяльності  ТЦК та СП неправомірною та стягнув правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Повний текст судового рішення

Категорія справи № 160/25434/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 27.12.2024. Зареєстровано: 28.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 рокуСправа №160/25434/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/25434/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), до відповідача-2: Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 по справі №160/25434/24 задоволено. Визнано протиправною відмову Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні ОСОБА_1 відстрочки, оформлену протоколом №9 від 16.07.2024 року засідання Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язано Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

16 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про відшкодування судових витрат, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». До заяви додано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/25434/24 задоволено. Визнано поважними підстави пропуску строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк подання таких доказів по справі №160/25434/24.

Призначено заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/25434/24 до розгляду в порядку письмового провадження.

27 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача-1 надійшли заперечення проти заяви позивача. Відповідач-1 зазначає, що не є суб`єктом прийняття спірного рішення, а лише оформлює рішення відповідача-2 про надання відстрочки. Оскільки кошти на фінансування відповідача-1 надходять з державного бюджету і оскільки у країні здійснюються воєнні дії, стягнення з відпвоідача-1 витрат на професійну правничу допомогу не доцільне.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як критерії, визначені ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом застосовуються незалежно від наявності такого клопотання чи будь-яких заперечень іншої сторони у справі.

Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, що є релевантним до обставин цієї справи виходячи з тотожності відповідних положень законодавства.

Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду (наприклад, постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:

1) Договір про надання правової допомоги адвокатом від 17.09.2024 року №17/09/24-1 (далі Договір);

2) Додаток від 17.09.2024 року №1 до Договору (далі Додаток);

3) Описи послуг, наданих адвокатом від 20.09.2024 року та від 16.12.2024 року.

3) Рахунок-фактура від 20.09.2024 року № 20/09/24 (далі Рахунок);

4) Квитанцію від 21.09.2024 року (далі Квитанція);

Договором погоджено надання позивачу правничої допомоги. За п. 2.1. правова допомога надається за ціною, вказаною в Додатках.

Додатком погоджено надання позивачу правової допомоги в цій справі, представництво інтересів в суді першої інстанції погоджено у розмірі 15000,00 грн. При цьому встановлено, що оплата здійснюється протягом 15 днів з дня підписання додатку.

Рахунком виставлено до сплати 15000,00 грн за послуги згідно Договору та Додатку, а також компенсацію витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до опису наданих послуг від вересня 2024 року надано наступні послуги станом на 20.09.2024 року:

1) аналіз документів 2 год;

2) аналіз законодавства 1 год;

3) аналіз судової практики 1,5 год;

4) написання позовної заяви 2 год;

5) складання пакету документів до суду 1 год.

В описі від 16.12.2024 року додатково вказано послуги:

1) ознайомлення з ухвалою суду про відкриття провадження, виконання її вимог і повідомлення про це суду 0,75 год;

2) підготовка додаткових пояснень з наведенням судової практики 2 год.

Суд визнає належними докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а такі витрати пов`язаними з розглядом справи. Водночас, суд не визнає такі витрати обґрунтованими та пропорційними до предмета спору.

Щодо критеріїв згідно ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України суд, зважаючи на вищевказаний правовий висновок Верховного Суду, зазначає, що відповідач не навів жодних змістовних заперечень проти заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, обмежившись формальним цитуванням норм права та правових позицій. В т.ч. відсутні як контррозрахунки щодо ринковості заявлених сум, так і відповідні докази.

Отже, суд переходить до застосування критеріїв згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розмір заявлених витрат є частково обґрунтованим та частково пропорційним до предмета спору, при цьому доводів значення справи для сторони або публічного інтересу позивачем не наведено, в т.ч. відсутні обґрунтування можливості, наприклад, припинення господарської діяльності позивача в залежності від результатів судового розгляду та ін.

Обставини згідно п. 3, 4 ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлені.

Також в цій справі адвокатом подано позов та пояснення. Виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження зумовлено невиконанням відповідних обов`язків під час подання позовної заяви, а тому відшкодування таких витрат є безпідставним. Суд, з`ясовуючи обґрунтованість заявлених витрат, зазначає, що спірні правовідносини не є поширеними, за змістом такі відносини не були суттєво складними, в наявності стале нормативно-правове регулювання таких правовідносин, а також судова практика, про що свідчить надання послуг з її аналізу.

Водночас, послуги з аналізу документів, законодавства та судової практики, а також написання позовної заяви фактично є однією послугою зі складання позовної заяви, їх виокремлення є штучним, а витрачений на них час є завищеним.

Зважаючи на вказане, суд констатує наявність підстав для зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу з 15000,00 грн до 5000,00 грн за критеріями обґрунтованості та пропорційності.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення та часткового відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд повторює, що сплата судового збору не була необхідною, оскільки позивача звільнено від його сплати, в зв`язку з чим судові витрати в цій частині відшкодуванню не підлягають.

Суд зауважує, що з огляду на природу функціонування відповідача-1 та відповідача-2 судові витрати належить стягнути саме з відповідача-1, оскільки згідно п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки центри комплектування та соціальної підтримки беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій.

При цьому згідно п. 101 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з призовом громадян на військову службу під час мобілізації, здійснюється відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, інших законодавчих актів за рахунок і в межах коштів державного бюджету, передбачених для Міноборони, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, інших державних органів, коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій, інших джерел, не заборонених законодавством

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/25434/24 - задовольнити частково.

Ухвалити у справі №160/25434/24 додаткове рішення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко