ТЦК відмовив чоловіку у наданні відстрочки, вказавши, що у дружини, інваліда 3 групи, окрім онкозахворювання, мали б бути ще психічний розлад та церебральний параліч , - тоді – «джек – пот».Суд «жарт – відмову ТЦК» не зрозумів – і визнав бездіяльність неп
Чоловік звернувся до ТЦК з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на тій підставі, що його дружина є особою з інвалідністю III групи, яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання. До заяви долучені відповідні документи.
У відповідь на заяву чоловіку про надання відстрочки від призову на службу під час мобілізації ТЦК повідомив про ухвалення рішення про відмову у наданні відстрочки у зв`язку з недоведенням наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи (дружини), яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Чоловік звернувся до суду.
Ключове з рішення суду:
Зміст оскаржуваного рішення, прийнятого за заявою чоловіка, викладено у листі від ТЦК у виді повідомлення від 18.06.2024 №610. Причиною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період вказано не доведеність наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи (дружини), встановленої внаслідок онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів (а.с.5 зворот, 23).
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Наведені документи, які надані позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу, підтверджують наявність у дружини позивача ОСОБА_2 інвалідності ІІІ групи, яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання (раку щитоподібної залози).
У спірному випадку відповідач не врахував такі обставини та поверхнево й неповно з`ясував питання наявності підстав надання відстрочки від призову на військову службу позивачу через наявність у його дружини інвалідності ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оскаржуване рішення відповідача, оформлене протоколом комісії №7 від 17.06.2024, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не відповідає критеріям, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, зокрема, критерію добросовісності та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання такого рішення протиправним та скасування».
Повний текст рішення суду:
Категорія справи № 500/4862/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2024. Зареєстровано: 10.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2024.
Номер судового провадження: П/500/5248/24
Державний герб України
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/4862/24
09 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Сампару Надію Миронівну звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , №7 від 17.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на тій підставі, що його дружина є особою з інвалідністю III групи, яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання. До заяви долучені відповідні документи.
У відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на службу під час мобілізації відповідач повідомив про ухвалення рішення про відмову у наданні відстрочки у зв`язку з недоведенням наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи (дружини), яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки інвалідність ІІІ групи його дружині ОСОБА_2 встановлена внаслідок онкологічного захворювання СА щитоподібної залози (у 2019 році проводилося хірургічне лікування), що надає йому право на відстрочку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
27.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач проти позову заперечує та вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким визначається порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Комісія вивчає отримані заяви та документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
В подальшому представник відповідача надає пояснення у відзиві не по суті підстав позову, а вказує, що Порядком №560 визначений лише один можливий спосіб подання заяви про надання відстрочки шляхом особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Щодо фактичних підстав для відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з оскаржуваним рішенням, то пояснення відсутні.
Щодо вимоги зобов`язального характеру про надання відстрочки відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не має повноважень розглядати та приймати рішення про надання відстрочки. Такими повноваженнями наділена комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Така вимога є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки саме комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядає документи військовозобов`язаних та приймає рішення на їх підставі.
З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.17-19).
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним.
13.06.2024 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII (а.с.21).
На підтвердження підстав для отримання відстрочки позивачем одночасно з заявою надано ІНФОРМАЦІЯ_3 нотаріально завірені копії наступних документів: паспорта; РНОКПП; свідоцтва про шлюб; експертного висновку від 25.02.2020; виписки форми №027/0 від 14.02.2020; пенсійного посвідчення; довідки до акта огляду МСЕК; та надано військовий квиток заявника (а.с.4-8, 20-22).
Дана заява розглядалася на засіданні комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 17.06.2024, рішення прийняте у формі протоколу №7 цієї комісії. Комісією відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Ухвалою суду від 12.08.2024 про відкриття провадження у справі суд зобов`язав відповідача у строк для подання відзиву на позовну заяву надати до суду належним чином засвідчені копії усіх матеріалів, що стосуються предмета позову, у тому числі читабельну копію заяви ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, рішення прийнятого за результатами розгляду заяви (якщо оформлялося протоколом, то витяг з протоколу).
Станом на дату розгляду справи у суді відповідач надіслав до суду лише копію заяви позивача та окремих документів та так і не надав копію оскаржуваного рішення (витягу з протоколу), причин невиконання вимог ухвали суду не повідомив, відтак суд розглядає спір за матеріалами, наявними у справі.
Зміст оскаржуваного рішення, прийнятого за заявою ОСОБА_1 , викладено у листі ІНФОРМАЦІЯ_3 у виді повідомлення від 18.06.2024 №610. Причиною відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період вказано не доведеність наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи (дружини), встановленої внаслідок онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів (а.с.5 зворот, 23).
Позивач вважає рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки у його дружини ІІІ група інвалідності, яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, востаннє продовжено з 05:30 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 09.11.2024.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Частиною одинадцятою статті 38 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням змін внесених Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», чинних 18.05.2024).
Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону N93543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування м форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний подає на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з причин недоведення наявності у дружини позивача, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, захворювання пов`язаного з онкологією.
Статтею 23 Закону №3543-XII визначений вичерпний перелік підстав для надання деяким категоріям військовозобов`язаних відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову або підпадають під умови відстрочки від призову, необхідно надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
Суд ще раз зауважує на норми пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, які, серед іншого, передбачають, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
Позивач одночасно з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу щодо дружини ОСОБА_2 надав копію довідки до акта огляду МСЕК. З переліку додатків, вказаних у заяві, не можна достеменно зрозуміти про яку довідку йде мова, бо до матеріалів справи долучено дві таких довідки, а саме: №485276 від 31.01.2020, видану онкологічною міжрайонною спеціалізованою МСЕК, якою встановлена ІІ група інвалідності ОСОБА_2 на строк до 01.02.2021, причина інвалідності загальне захворювання (а.с.3 зворот-4), довідку МСЕК №243425 від 23.03.2023, якою ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності, причини інвалідності - захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, довічно (а.с.6).
До заяви ще додавалися виписка форми №027/0 з історії хвороби ОСОБА_2 , яка у період з 07.10.2019 по 11.10.2019 перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні (назва лікувального закладу на штампі нечитабельна) з діагнозом папілярна карцинома щитоподібної залози, 03.09.2019 проведена операція тиреоїдектомія (а.с.20); експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 25.02.2020 про встановлення причинного зв`язку захворювання, за яким ОСОБА_2 встановлено діагноз: Са щитоподібної залози рT1NxMx кл.гр.ІІ, захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.8). При цьому суд зауважує, що діагноз пишеться з використанням абревіатур онкології, латиною зазначається «Ca» рак.
Позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу долучалася копія свідоцтва про шлюб (а.с.7 зворот)
Наведені документи, які надані позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу, підтверджують наявність у дружини позивача ОСОБА_2 інвалідності ІІІ групи, яка встановлена внаслідок онкологічного захворювання (раку щитоподібної залози).
У спірному випадку відповідач не врахував такі обставини та поверхнево й неповно з`ясував питання наявності підстав надання відстрочки від призову на військову службу позивачу через наявність у його дружини інвалідності ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання.
Вказані обставини підтверджують право ОСОБА_1 на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 12 частині першій статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оскаржуване рішення відповідача, оформлене протоколом комісії №7 від 17.06.2024, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не відповідає критеріям, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, зокрема, критерію добросовісності та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання такого рішення протиправним та скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, то суд зазначає таке.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до пункту 11 Положення № 154 саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов`язок по оформленню відстрочки військовозобов`язаних від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку. Тобто, відповідач у даному випадку має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від мобілізації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ і у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи те, що відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 491,98 грн, сплачений відповідно до квитанції від 02.08.2024 (а.с.10).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , №7 від 17 червня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 червня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (зі змінами і доповненнями) та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 491,98 грн (чотириста дев`яносто одна грн 98 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2024 року.
СуддяЧепенюк О.В.