29 Dec 2024

ТЦК здійснив дії, які зводять нанівець принцип "належного урядування" коли постановив на військовий облік особу, яка була раніше виключена з військового обліку і постановці повторно не підлягала та безпідставно призвав чоловіка на військову службу, - з рі

Адвокат Валерій Макеєв

Рішення грунтовне. Особливо, в частині опису необхідності дотримання державними органами встановлених нормативними актами процедур.

Чоловіка визнано непридатним до військової служби та поставлено штамп у паспорті ( ще у 2000 році!) - "невійськовозобов`язаний".

Суд відзначив, що на момент призову на військову службу чоловік мав інформацію про проходження позивачем військово-лікарської комісії та про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, проте … і його мобілізували.

Фактично у даній справі ТЦК постановив на військовий облік особу, яка була раніше виключена з військового обліку і постановці повторно не підлягала та безпідставно призвав чоловіка на військову службу.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 500/4141/22: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 16.01.2023. Зареєстровано: 17.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.

Дата набрання законної сили: 16.02.2023

Номер судового провадження: П/500/4731/22

Державний герб України

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4141/22

12 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за участю:

секретаря судового засідання Хоміцька С.О.

позивача ОСОБА_1

представник позивача Карпов В.Ю.

представник відповідача Самолук Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якій просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 з взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити із військового обліку ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.03.2000 ОСОБА_1 було визнано "непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку" відповідно до додатку №1 "Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України" Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 04.01.1994 N 2. У зв`язку із вищевикладеним, 06.06.2000 Київським райвійськоматом м.Харкова позивачу було видано довідку № 4/14 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказану довідку, як у ній зазначено, було видано замість військового білету. При цьому у довідці зауважено, що позивач: не проходив військову службу та службу в запасі, йому не присвоєно військове звання, а також, що позивач не має військово-облікової спеціальності та посадової кваліфікації.

Позивачу 29.06.2022 вручено повістку про необхідність з`явлення 30.06.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та, 07.07.2022, як це підтверджується довідкою військово-лікарської комісії, було проведено медичний огляд, за результатами якого його було визнано придатним до військової служби на підставі ст.836, 42г, 74в, 62в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Міністром оборони України 14.08.2008 № 402). Відповідачем 12.07.2022, відповідно до штампу (без підпису) на звороті виданої 06.06.2000 Київським райвійськоматом м. Харкова Позивачу довідки № 4/14, було повторно взято позивача на військовий облік. Однак, оскільки ОСОБА_1 з 2000 року є невійськовозобов`язаним та не є резервістом, він не є особою, котра відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" підлягає призову.

Позивач вважає дії відповідача з взяття на військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації протиправними, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 14.12.2022.

На виконання вимог вказаної ухвали, 12.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 12.07.2022 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для постановки на тимчасовий військовий облік, як внутрішньо переміщена особа з м.Харків та пред`явив довідку №611-5001848116 від 08.07.2022 про фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , видану управлінням соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації та довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 №37/5949 від 07.07.2022 про визнання придатним до військової служби. Позивач, отримавши повістку, прибув у ІНФОРМАЦІЯ_6 та направлений на обстеження та медичний огляд з метою визначення придатності на військову службу під час загальної мобілізації. По закінченню медичного огляду позивача було визнано придатним до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 за №37/5949 від 07.07.2022.

Відповідач звернув увагу, що на момент видачі довідки №4/14 від 06.06.2000 діяв наказ Міністерства оборони №2 від 04.01.1994, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за N 177/386 та втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони №402 від 14.08.2008. У довідці зазначено, що призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку за графою І, статтею 38 "в". Відповідно до Додатку №1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони №2 від 04.01.1994 встановлено Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України. Контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб: графа І громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу. Стаття 38 "в" І ступеня передбачає "непридатні до військової служби в мирний час, обмежено здатні у воєнний час". Лише підпункт "а" III ступеня передбачає визнання непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. Тобто, запис у довідці зроблено невірно, та такий, що не відповідає статті визначеній військово-лікарською комісією. В матеріалах справи також міститься відповідь ІНФОРМАЦІЯ_9 від 20.10.2022 за №2950 про те, що ОСОБА_1 07.03.2000 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І статтею 86 "а", що ставить під сумнів достовірність та законність виданої довідки №4/14, де проставлена дата складення протоколу не 07.03.2000, а 18.04.2000. Зважаючи на суперечності та розбіжності у військово-облікових документах, на думку відповідача, за доцільно та правильно брати до уваги результати останньої військово-лікарської комісії, а саме довідку ВЛК за №37/5949 від 07.07.2022, оскільки її дані не ставились під сумнів позивачем та не оскаржувались у передбачений для цього законний порядок. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.12.2022, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), залучено ІНФОРМАЦІЯ_6 в якості співвідповідача.

У відповіді на відзив, представник позивача відзначив, що відповіддю та наданими ІНФОРМАЦІЯ_10 завіреними копіями облікової картки ОСОБА_1 від 06.06.2000 та виписки з книги протоколів по приписці №38 від 07.03.2000 не спростовується, а навпаки підтверджується той факт, що у 2000 році позивача дійсно було визнано непридатним до військового обліку та виключено з військового обліку. ІНФОРМАЦІЯ_10 було прямо повідомлено, що позивач дійсно військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_11 07.03.2000 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І статтею 86, інші дані стосовно ОСОБА_1 відсутні у зв`язку із закінченням термінів зберігання. Також із наданої завіреної копії облікової картки позивача підтверджується факт видання йому взамін військового квитка довідки № 14 про непридатність від 06.06.2000. До того ж дата видачі цієї довідки та складення облікової картки співпадає із датою проставлення штампу в паспорті ОСОБА_1 від 06.06.2000 ІНФОРМАЦІЯ_12 про те, що позивач є "невійськовозобов`язаним".

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 15.09.1999 Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області (а.с.15-19).

Згідно з довідкою №4/14 від 06.06.2000, виданою Київським райвійськоматом м. Харкова, (а.с.20-21) ОСОБА_1 18.04.2000 визнано "непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку" за графою І, статтею 38 "в" Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України (Додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 04.01.1994 N 2).

Також, 06.06.2000 позивачу на сторінці 7 паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15.09.1999 Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, проставлено Київським райвійськоматом м. Харкова штамп "невійськовозобов`язаний".

З відповідей ІНФОРМАЦІЯ_9 від 20.10.2022 № 2950 (а.с.25) та від 05.01.2023 №70 (а.с.114) слідує, що ОСОБА_1 дійсно військово-лікарською комісією Київського РВК м. Харкова 07.03.2000 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І, статтею 86 "а" Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України (Додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 04.01.1994 N 2). Інші дані стосовно ОСОБА_1 відсутні у зв`язку із закінченням термінів зберігання.

Позивачу вручено повістку про необхідність з`явлення 30.06.2022 ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.29).

Зяівившись до ІНФОРМАЦІЯ_13 07.07.2022, як свідчить з довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 , було проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого його було визнано придатним до військової служби на підставі статей 83"б", 42"г", 74"в", 62"в" графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Міністром оборони України 14.08.2008 № 402).

12.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача взято на військовий облік, про що свідчить штамп на звороті виданої 06.06.2000 Київським райвійськоматом м. Харкова довідки № 4/14 (а.с.21) незважаючи на запис - "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Позивач, як Свідок Єгови, що підтверджено довідкою, виданою Релігійною організацією "Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні" №3706 від 13.07.2022 (а.с.39), подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 15.07.2022 заяву, у якій просив надати йому можливість виконувати невійськові роботи - нести альтернативну (невійськову) службу (а.с.40). Натомість, відповідачем було вручено позивачу ряд повісток (а.с.36, 43-45).

24.08.2022 позивач відмовився призиватися на військову службу по мобілізації та вибувати до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби, за наслідком чого ІНФОРМАЦІЯ_3 складено акт, яким повідомлено про передачу матеріалів до правоохоронних органів для притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.37-38).

Не погоджуючись з діями ІНФОРМАЦІЯ_4 з взяття на військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

У ст.65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" (затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У ст.1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч.1, 3 ст.1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII).

Згідно з ч.9 ст.1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У відповідності до ч.10 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

При цьому, ч.13 ст.2 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відповідно до приписів вищевказаної ч.10 ст.1 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Згідно із п.1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (п.1.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

У п.1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьомуПоложенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, відповідно до п.3.3 якої військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.

З матеріалів справи видно, що позивач у 2000 році проходив приписну призовну комісію при Київському райвійськоматі м. Харкова з метою взяття його на військовий облік та визначення придатності за станом здоров`я до військової служби.

Вказану довідку, як у ній зазначено, було видано замість військового білету. При цьому у довідці зауважено, що позивач: не проходив військову службу та службу в запасі, йому не присвоєно військове звання, а також, що останній не має військово-облікової спеціальності та посадової кваліфікації.

Той факт, що позивач дійсно був визнаний "непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку" підтверджується також відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_9 від 20.10.2022 № 2950, а також наданими зазначеним ІНФОРМАЦІЯ_14 завіреними копіями облікової картки позивача від 06.06.2000 та виписки з книги протоколів по приписці № 38 від 07.03.2000. Інші документи, за повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_9 , відсутні у зв`язку із закінченням строків зберігання.

Аналогічного змісту відповідь ІНФОРМАЦІЯ_9 від 05.01.2023 №70 було надано на ухвалу суду про витребовування доказів.

Суд відзначає, що на момент призову на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 мав інформацію про проходження позивачем військово-лікарської комісії та про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, проте не взяв до уваги, про що свідчить штамп, зроблений 12.07.2022 відповідачем на звороті виданої 06.06.2000 Київським райвійськоматом м. Харкова довідки № 4/14, про взяття ОСОБА_1 на військовий облік.

Стосовно доводів позивача про наявність розбіжності у військово-облікових документах позивача, яка полягає у зазначені дати (Київським райвійськоматом м. Харкова 18.04.2000, а ІНФОРМАЦІЯ_10 07.03.2000) та номеру статті (Київським райвійськоматом м. Харкова стаття 38 "в", а ІНФОРМАЦІЯ_10 стаття 86 "а") Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України (Додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 04.01.1994 N 2), то суд вважає за необхідне наголосити, що можливість описки щодо пункту правової норми не спростовує визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, за правовими висновками Верховного Суду у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на п.3.13 глави 3 розділу II Положення №402.

До того ж із наданої завіреної копії облікової картки позивача підтверджується факт видання ОСОБА_1 взамін військового квитка довідки № 14 про непридатність від 06.06.2000. Дата видачі цієї довідки та складення облікової картки співпадає із датою проставлення 06.06.2000 штампу в паспорті позивача громадянина України Київським райвійськоматом м. Харкова про те, що він є "невійськовозобов`язаним".

З приводу ж твердження відповідача про те, що за доцільно брати до уваги результати останньої військово-лікарської комісії, а саме довідку ВЛК за №37/5949 від 07.07.2022, то суд враховує, що відповідно до приписів п.3.3 глави 3 розділу II Положення №402, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів лише військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, яким позивач не являється.

В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тоді як взяття на військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації позивача, визнаного непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку, непов`язане з жодною передбаченою Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", подією.

Такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 порушують права та законні інтереси позивача та зводить нанівець принцип "належного урядування" (п.п. 70, 71 рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 в справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20.01.2012).

Згідно із практикою ЄСПЛ цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", у справі "Ґаші проти Хорватії" та у справі "Трґо проти Хорватії".

Фактично у даній справі ІНФОРМАЦІЯ_15 постановив на військовий облік особу, яка була раніше виключена з військового обліку і постановці повторно не підлягає та безпідставно призвав ОСОБА_1 на військову службу.

За таких обставин, оскільки оскаржувані дії ІНФОРМАЦІЯ_4 не ґрунтується на правильному застосуванні норм Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Положення №402 та вчинені без урахування всіх фактичних обставин та наданих позивачем документів, а відтак не відповідають критеріям правомірності, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідача виключити із військового обліку ОСОБА_1 , що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності оскаржуваних дій.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_15 виключити із військового обліку ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16 січня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_15 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 );

Головуючий суддяМандзій О.П.