Тут така катавасія!) ТЦК та СП відмовили навіть СУДДІ(!) у задоволені заяви про відстрочку))) Вже цікаво? Тоді рухаємось далі)

Відразу зазначимо – суддя у відставці).

Та таки ж права у судді і у відставці – доволі таки  суттєві). І серед них – право на відстрочку.

Про це вказав суд.

Так, суд вказав ТЦК, як поводитись із «колишніми»). Точніше – вказав, що «колишніх» - не буває)

ТЦК  має «дати задню»?

А які інструменти захисту?

Держава правова. Суд і судді мають захищати закон.

ТЦК та ЗСУ- всіх.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 160/20785/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 01.10.2024. Зареєстровано: 02.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 рокуСправа №160/20785/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові в наданні ОСОБА_1 , судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.18 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.18 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на весь час дії воєнного стану в Україні з внесенням відповідних даних в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є суддею у відставці. Позивач наголошує, що за суддею у відставці зберігається звання судді, а отже позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.18 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач зауважує, що він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, однак відповідач протиправно не надає позивачу відстрочку від призову на військову службу. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

02.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 05.08.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 є суддею у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, що підтверджується посвідченням судді у відставці №01725.

10.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

19.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянув заяву ОСОБА_1 від 10.07.2024 року та відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Причиною відмови зазначено не відповідає вимогам п.18 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Непогоджуючись із ненаданням відстрочки від призову, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя.

Згідно ч.5 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Конституційний Суд в рішенні від 19.11.2013 року №10-рп/2013 наголосив, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.

З аналізу вказаних положень вбачається, що судді, в тому числі судді у відставці, за якими зберіглося звання судді, згідно п.18 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу. В свою чергу суд звертає увагу, що п.18 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить визначення, що не підлягають призову на військову службу судді, які не перебувають у відставці.

Таким чином суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 , судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.18 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.18 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на весь час дії воєнного стану в Україні з внесенням відповідних даних в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.56, 57, 58, 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, (далі по тексту Порядок №560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначенихстаттею 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5, комісією не розглядаються.

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділузаявуза формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені уперелікузгідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надаєтьсядовідкаіз зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови заформою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених упункті 2частини першої,пунктах 3,4,5частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним вабзаці другомупункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов`язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.

З аналізу положень вказаного порядку вбачається, що саме відповідач в даному випадку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, приймає рішення про надання або відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу.

Так питання прийняття рішення про надання або відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу є дискреційними повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин

Аналіз нормКодексу адміністративного судочинства Українисвідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

В свою чергу, з огляду на вказані положення, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, від 10.07.2024 року, з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні суду.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які не підлягають задоволенню, є похідними, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 , судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.18 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області, від 10.07.2024 року, з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський