21 Jul 2026

Верховний суд ( Постанова 16.07.26) спромігся захистити права неповнолітньої дитини загиблого воїна, батьківство якої встановлювалось після його загибелі, та скасував відмову Міноборони у виплаті одноразової грошової допомоги дитині

Адвокат Валерій Макеєв

Відверто кажучи, попри те, що у цьому кейсі велика втіха за дитину, права якої захистив суд, та наявний підхід за правовою позицією Верховного суду у справі № 560/12192/24, за яким суд «узаконив відмови у виплаті ОГД» для дітей, щодо встановлення батьківства яких відбулась певна затримка, чи то, повязана із тривалістю експертиз, чи то, повязана із певною жадібністю інших рідних загиблого ( які бажали позбавити новонароджену дитину своєї частки своїх виплат), із посиланням на те, що звернення щодо дитини та встановлення факту батьківства відбулися вже після того, як держава повністю призначила та виплатила допомогу іншим членам сім’ї (батькам загиблого).

Як на мене ( виключно оціночне судження) – блюзнірська позиція, яка викарбувалась у новаційній каральній формулі:

«Оскільки держава вже виконала своє фінансове зобов’язання у повному обсязі, дитина може реалізувати своє право лише шляхом пред’явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл часток за взаємною згодою або в судовому порядку».

Тут явна підміна понять. ОГД виплачує деража, а не родичи.

У «цивільному суді» стягнути «вже витрачене іншими родичами» - це буде ще той квест. Навіть не уявляю, як цивільний суд має мотивувати рішення «про сплату ОГД тими, хто його вже витратив».

Як на мене, тут потріюно вносити зміни у «правила гри»: якщо зявились позовні вимоги із залученням Міноборони щодо встановлення батьківства щодо особи, по якій вже призначено виплати ОГД, такі випдлати слід призупиняти, до встановлення фактичних обставин.

ПО іншому- Міноборони та ВС просто «кидають дітей» загиблих воїнів напризволяще . ( ЩЕ раз – це оціночне судження наявного стану речей).

У цій справі:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Міністерства оборони України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум, від 19 грудня 2023 року № 24/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця його доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов`язаної із захистом Батьківщини.

У цій справі:

Суд вказав, що наявність у дитини права на отримання грошей не може залежати від того, чи були ці кошти вже фактично розподілені між іншими родичами (матір’ю, дружиною тощо).

Якщо державний орган протиправно відмовив дитині у призначенні допомоги на етапі розгляду документів, він зобов’язаний повернутися до розгляду цієї заяви, виходячи з наявності у дитини такого права.

Верховний Суд чітко розмежував обставини справи № 160/22242/24 та справи № 560/12192/24, що має важливе значення для способу захисту прав дитини.

У справі № 560/12192/24 звернення щодо дитини та встановлення факту батьківства відбулися вже після того, як держава повністю призначила та виплатила допомогу іншим членам сім’ї (батькам загиблого).

Оскільки держава вже виконала своє фінансове зобов’язання у повному обсязі, дитина може реалізувати своє право лише шляхом пред’явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл часток за взаємною згодою або в судовому порядку.

У справі ж № 160/22242/24 мати дитини звернулася до Міноборони вчасно —до того, як комісія прийняла остаточні рішення щодо всіх часток.

У цій справі:

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2025 року у справі № 560/12192/24 сформував висновок щодо застосування положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року № 3515-ІХ та абзацу 13 пункту 2 Постанови № 168, згідно з яким, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім`ї загиблого, дія пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 Постанови № 168, - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку. Отже, у випадку, коли одноразова грошова допомога вже виплачена, реалізація права дитини здійснюється не через повторне звернення до Міністерства оборони України, а шляхом пред`явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл належної їй частки у встановленому законом порядку.

66. При цьому колегія суддів зауважує, що обставини справи, що розглядається є відмінними від наведених у справі № 560/12192/24, оскільки у наведеній справі факт батьківства загиблого військовослужбовця та звернення із заявою про призначення виплату одноразової грошової допомоги відбулися після прийняття рішення про призначення та виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця.

Категорія справи № 160/22242/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.

Надіслано судом: 16.07.2026. Зареєстровано: 17.07.2026. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2026.

Дата набрання законної сили: 16.07.2026

Номер судового провадження: К/990/25339/26

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 160/22242/24

провадження № К/990/25339/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Луговської Г.В. від 20 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Шальєвої В.А. від 30 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум, від 19 грудня 2023 року № 24/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця його доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов`язаної із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 квітня 2023 року із документами про призначення одноразової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року, залишеним без постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на ІНФОРМАЦІЯ_3 на день загибелі ОСОБА_3 ) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

4. Саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 визначається коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

5. Оскільки донька ОСОБА_3 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після загибелі ОСОБА_3 , вона не має права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2022 року №168 як член сім`ї загиблого військовослужбовця.

6. На момент розгляду заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 одноразова грошова допомога була призначена сину, дружині та матері загиблого ОСОБА_3 в рівних частинах кожному.

7. Питання перерозподілу часток одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 , є матір`ю неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини є ОСОБА_3 , який будучи військовослужбовцем, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою від 20 квітня 2023 року про призначення її донці одноразової грошової допомоги.

11. Рішенням Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум, від 19 грудня 2023 року № 24/в (пункт 6) ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 січня 2022 року №168, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, оскільки ОСОБА_2 народилася після смерті свого батька, а отже не належить до кола осіб які мають право станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 на одержання одноразової грошової допомоги.

12. Згідно витягів з протоколів засідання комісії Міністерства оборони України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум вказані суми призначено:

від 11 серпня 2023 року № 255/168 « 13. Сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 19.11.2022 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.06.2023 № 321/КЦ/4269 - в розмірі 1/4 частини 15000000 грн., в сумі 3750000 (Три мільйони сімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.».

від 19 грудня 2023 року № 365/168: « 28. Матері та дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 19.11.2022 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.06.2023 № 321/КЦ/4269 - в розмірі 2/3 частини 15000000 грн., в сумі 10000000 (Десять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожній.».

від 19 грудня 2023 року № 369/168: « 34. Сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 19.11.2022 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.06.2023 № 321/КЦ/4269 - в розмірі 1/12 частини 15000000 грн., в сумі 1250000 (Один мільйон двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.».

13. Пунктом 6 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум, від 19 грудня 2023 року № 24/в - відмовлено ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги на неповнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14. Вважаючи рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум, від 19 грудня 2023 року № 24/в (пункт 6) про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого військовослужбовця його доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов`язаної із захистом Батьківщини протиправним, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 10 травня 2024 року у справі № 440/6725/23, від 26 травня 2025 року у справі № 160/30873/23 та від 08 липня 2025 року у справі № 280/2822/23, щодо питання отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця дитиною (дітьми), яка(і) зачата(і) за життя загиблої (померлої) особи та народжена(і) після його смерті.

16. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року, Міністерство оборони України не подало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

17. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

18. Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

19. Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час звернення позивачки із заявою про призначення одноразової грошової допомоги на малолітню доньку ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та на час прийняття спірного рішення) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

20. Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

21. Згідно із частинами першою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

22. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

23. Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абз. 1 п. 2 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1066).

24. Абзацами 2 - 4 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

25. На виконання вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

26. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

27. Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

28. Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

29. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів (стаття 1 Сімейного кодексу України).

30. Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім`ї має одинока особа.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

31. Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

32. Згідно з частиною першою статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

33. У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

34. Статтею 2 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

35. Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

36. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про охорону дитинства», яка закріплює основні принципи охорони дитинства, визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

37. Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

38. Спірним у цій справі є пункт 6 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 грудня 2023 року № 24/в, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 ОСОБА_1 , дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період воєнного стану, старшого солдата ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 . Відмова мотивована тим, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 і на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги. Оскільки донька ОСОБА_2 народилася після загибелі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у призначенні частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_2 відмовлено.

39. Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави для висновку, що сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

40. Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

41. Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

42. Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

43. За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер і спрямована на матеріальну підтримку членів сім`ї загиблого військовослужбовця після втрати ними годувальника, а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

44. Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті є дискримінаційним.

45. Військовослужбовець ОСОБА_3 загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим із вказаної дати члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця набули право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168.

46. На момент смерті військовослужбовця ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) до кола осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, належали, зокрема: матір, сини, дружина.

47. Згідно витягів з протоколів засідання комісії Міністерства оборони України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум вказані суми призначено:

від 11 серпня 2023 року № 255/168 « 13. Сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 19.11.2022 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.06.2023 № 321/КЦ/4269 - в розмірі 1/4 частини 15000000 грн., в сумі 3750000 (Три мільйони сімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.».

48. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 - донька загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27 грудня 2022 року.

49. Висновок відповідача про те, що дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 народилася після його смерті, а тому ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.

50. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 - відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

51. За таких обставин рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19 грудня 2023 року, оформлене протоколом № 24/в, прийняте без належного врахування вимог статті 16-1 зазначеного Закону, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

52. З 29 березня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року № 3515-ІХ, яким внесено зміни до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

53. Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону № 3515-ІХ, чинній з 29 березня 2024 року) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

54. Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року № 3515-ІХ передбачено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

55. Отже, з 29 березня 2024 року законодавець привів положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідність до Цивільного та Сімейного кодексів України та Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, якими передбачено охорону інтересів зачатої дитини.

56. Згідно з абзацом 4 пункту 2 Постанови № 168 (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця та прийняття оскаржуваного рішення) якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

57. В подальшому до Постанови № 168 неодноразово вносились зміни, тому згідно з абзацом тринадцятим пункту 2 (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами) якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

58. Отже, нормативно врегульовано, що перерозподіл виплаченої суми одноразової грошової допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку між особами, які її отримали та/чи претендують відповідно до вимог пункту 2 Постанови № 168.

59. Проте на час звернення позивачки в інтересах малолітньої дитини до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги (20 квітня 2023 року) та відмови у її призначенні, одноразова грошова допомога не була призначена та виплачена іншим особам, які мають на неї право.

60. Колегія суддів звертає увагу, що із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на доньку ОСОБА_2 позивачка звернулася 20 квітня 2023 року, надавши при цьому повний комплект документів. ІНФОРМАЦІЯ_6 включив доньку до висновку як особу, яка має право на отримання допомоги, проте відповідач у призначенні одноразової грошової допомоги на дитину протиправно відмовив.

61. Заявлені позивачкою вимоги у цій справі не стосуються питання перерозподілу отриманої суми одноразової грошової допомоги. Першочерговим питанням у цій справі є правомірність відмови відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із відсутністю права на цю допомогу з підстав того, що дитина народилася після загибелі військовослужбовця.

62. Колегія суддів дійшла висновку, що встановлення права на отримання одноразової грошової допомоги передує перерозподілу суми такої допомоги і встановлення наявності у дитини права на отримання грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька, не може ставитись у залежність від перерозподілу цих коштів.

63. Аналогічний висновок сформував Верховний Суд у постанові від 20 січня 2026 року у справі № 400/6411/24.

64. Ураховуючи, що позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги на дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , однак цю допомогу наразі розподілено та виплачено між іншими особами, належним способом захисту права позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги (виходячи з наявності у ОСОБА_2 права на отримання цієї одноразової грошової допомоги).

65. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2025 року у справі № 560/12192/24 сформував висновок щодо застосування положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року № 3515-ІХ та абзацу 13 пункту 2 Постанови № 168, згідно з яким, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім`ї загиблого, дія пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 Постанови № 168, - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку. Отже, у випадку, коли одноразова грошова допомога вже виплачена, реалізація права дитини здійснюється не через повторне звернення до Міністерства оборони України, а шляхом пред`явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл належної їй частки у встановленому законом порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

68. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права під час ухвалення судових рішень, а тому Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

69. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

70. Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

71. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат.

72. Позивачка за подання апеляційної скарги сплатила судовий збір в сумі 1816,80 грн згідно з платіжними інструкціями від 19 листопада 2025 року № Н2Е3-М907-Е4К3-9ТРМ, від 20 листопада 2025 року № А035-Р5С2-К7АВ-КР92 за подання касаційної скарги - 2422,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 28 травня 2026 року № НООТ-ТА01_Т1Х4-1КХ8, а тому ці суми підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Зобов`язати Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 квітня 2023 року із документами про призначення одноразової допомоги ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_4) понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги на суму 4239,20 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук