14 Mar 2026

Верховний Суд ( Постанова від 09 березня 2026 року) поставив крапку у чисельних спорах щодо прав прикордлонників на отримання додаткової винагороди і вказав на обов’язок вч виплачувати «бойові сотки» прикордонникам незалежно від того, чи мала територія, н

Адвокат Валерій Макеєв

Проблема дійсно була надзвичайно болючою: прикордонник «тримали кордон» разом із «піхотою та танкістами». І от, коли підрозділи ЗСУ отримували «сотки бойових», прикордонникам це записувалось «як буденність – по 30 000 грн за місяць. Чому так сталось – дуже докладно у ЦІЙ ПОСТАНОВІ КАС: Держприкордонслужба у своєрідний спосіб імплементувала нормативний акт про сотки саме для прикордонників. ТА це вже не зміниш. Про це ми писали два роки тому у матеріалі:

https://t.me/military_lawyer_makeev/44

Шкода, але деякі наші підзахисні- прикордонники не дожили до цього світлого дня з виваженою Постановою ВС в якій суд вказав на дві важливі речі: 1) те, що рапорти командирів, щодо участі прикордонників у «відсічі» десь втрачались між відомствами- це не може лягати тягарем на самих прикордонників, і, 2) Водночас, відсіч і стримування збройної агресії є більш широким поняттям, яке може включати як рішучий опір та протидію збройної агресії, так і недопущення подальшої збройної агресії. При цьому, для відсічі і стримуванні збройної агресії не обов`язковим є факт проведення бойових дій.

У цьому кейсі:

Сумська область одночасно включає території, які відносяться до територій можливих бойових дій та територій активних бойових дій.

Більш детально – ТУТ:

ВИНАГОРОДА знайшла Героя- Прикордонника: «Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України видати наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбаченої Постановою № 168 за період з 09.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022.»

право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн за період з 09 жовтня 2022 року до 30 листопада 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Обов`язковою умовою для отримання права на виплату такої додаткової винагороди є участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. До того ж, зазначені норми законодавства передбачають два варіанти вчинення таких дій, а саме: "участь військовослужбовця у бойових діях" та "участь військовослужбовця у відсічі і стримуванні збройної агресії".

Водночас, відсіч і стримування збройної агресії є більш широким поняттям, яке може включати як рішучий опір та протидію збройної агресії, так і недопущення подальшої збройної агресії. При цьому, для відсічі і стримуванні збройної агресії не обов`язковим є факт проведення бойових дій.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що території можливих бойових дій та території активних бойових дій відносяться до спільної категорії - територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

Категорія справи № 200/3172/23: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано судом: 09.03.2026. Зареєстровано: 11.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2026.

Дата набрання законної сили: 09.03.2026

Номер судового провадження: К/990/6097/24

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року

м. Київ

справа № 200/3172/23

адміністративне провадження № К/990/6097/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Погасій Світлани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (головуючий суддя Сіваченко І. В., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.).

І. Суть спору

У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_3 ), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неоформлення документів відносно ОСОБА_1 , передбачених наказом адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" та їх неподання до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 за періоди з 09.10.2022 по 23.10.2022 та з 01.11.2022 по 30.11.2022;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, за періоди з 09.10.2022 по 23.10.2022 та з 01.11.2022 по 30.11.2022, а також щодо її не виплати у встановлений законом строк;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно підготувати пакет документів щодо, ОСОБА_1 , передбачених наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", та надати їх до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за періоди з 09.10.2022 по 23.10.2022 та з 01.11.2022 по 30.11.2022;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України видати наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, за періоди з 09.10.2022 по 23.10.2022 та з 01.11.2022 по 30.11.2022, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. за періоди з 09.10.2022 по 23.10.2022 та з 01.11.2022 по 30.11.2022 з урахуванням виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ). Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 був направлений у відрядження до військової частини НОМЕР_3 , де виконував бойові завдання на підставі бойових наказів (розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168). Однак, відповідачем збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв`язку з відсутністю на думку відповідача, підстав здійснення такої виплати. Позивач вважає цю бездіяльність протиправною та такою, що порушує його право на отримання належних виплат.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , проходить службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.07.2022 №279-ОС "Про особовий склад" позивача, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення, як такого який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 13.07.2022 та наказом Голови Державної прикордонної служби від 07.05.2022 №449-ОС зарахований в розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

З жовтня 2022 року по січень 2023 року позивач перебував в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить довідка про відрядження №12/1675.

У листі ІНФОРМАЦІЯ_1 №22/4820-22 від 29.11.2022 зазначено, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення, у зв`язку з чим довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , не опрацьовувались.

Військовою частиною НОМЕР_3 , позивачу видано довідку №4266 від 08.01.2023, яка підтверджує, що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області з 09.10.2022 по 23.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165гриф від 16.09.2022.

НОМЕР_1 прикордонний загін листом №22-4583-23-вих від 01.06.2023 надав відповідь на адвокатський запит вхідний №ПІ-296 від 27.05.2023, зокрема зазначив, що на даний час у НОМЕР_1 прикордонного загону відсутні підстави для внесення позивача в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 грн. за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії позивача в НОМЕР_1 прикордонному загону відсутні, оскільки ці документи не надходили на їх адресу.

Також, у листі вказано, що підвищена додаткова винагорода за жовтень та листопад 2022 року не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки до 5 числа у поточному місяці за попередній начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано підтверджуючих документів про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених п.2 наказу №392-АГ за формою, наведеною у додатку 2 до наказу №392-АГ.

У зв`язку з не наданням ІНФОРМАЦІЯ_1 загоном підтверджуючих документів, з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ, НОМЕР_1 прикордонним загоном на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено лист від 25.11.2022 №22/2811-22-вих з клопотанням надання підтверджуючої інформації про безпосередню участь відряджених до НОМЕР_4 прикордонної загону військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону щодо їх участі у бойових діях або заходах, передбачених наказом №392-АГ за встановленою формою, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди до 100000 грн.

Окрім того, листом від 04.12.2022 №22/4928-22 вих, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100000 грн. підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) за час їх перебування у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема: "Підрозділи (військовослужбовці) які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення...". "...збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійськими, ракетними обстрілами". "У зв`язку з вищевказаним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року ... не опрацьовувались".

На запит адвоката від 22.05.2023, Військова частина НОМЕР_3 зокрема вказала, що списки, передбачені додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 №628-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" за грудень 2022 року були направлені ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) листом від 10.01.2023 № 22/169-23-Вих. Копії з журналу бойових дій надати не має можливості, оскільки відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363, Журнал бойових дій окрім військової частини, ведеться в підрозділах з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій і до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Таким чином їх облік та ведення здійснювалось безпосередньо у прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), вказана інформація в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

Начальник загону - комендант 2 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону полковник ОСОБА_2 рапортами від 03.11.2022 № 1525 та від 01.12.2022 № 1893 клопотав:

- про виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 000,00 грн., пропорційно із розрахунку на місяць наступним військовослужбовцям НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону зокрема щодо позивача, за жовтень місяць 2022 року (з 01.10.2022 по 31.10.2022) та виплату додаткової винагороди у розмірі до 70 000,00 грн наступним військовослужбовцям НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, зокрема щодо позивача, за жовтень місяць 2022 року (з 09.10.2022 по 31.10.2022);

- про виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 000,00 грн., пропорційно із розрахунку на місяць наступним військовослужбовцям НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (зокрема щодо позивача), за жовтень місяць 2022 року (з 01.11.2022 по 23.11.2022) та виплату додаткової винагороди у розмірі до 70 000,00 грн наступним військовослужбовцям НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, зокрема щодо позивача, за жовтень місяць 2022 року (з 01.11.2022 по 23.11.2022).

Уважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі до 100 000 гривень за період з 09 жовтня 2022 року до 23 листопада 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період з 09.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України видати наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбаченої Постановою № 168 за період з 09.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн. за період з 09.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням необхідних податків і зборів.

У решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції посилався на те, що за відсутності у спірний період затвердженого Міністерством внутрішніх справ України порядку і умов виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, єдиним нормативно-правовим актом, що визначає підстави та порядок виплати відповідачем спірної додаткової винагороди є Постанова №168, якою не затверджені конкретні форми документів, якими має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Натомість, суд першої інстанції зазначав, що наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 392-АГ) зачіпає соціально-економічні права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, тому він підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Ураховуючи відсутність факту його державної реєстрації суд констатував, що такий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України не може уважатися таким, що набрав чинності у порядку, встановленому законодавством, і не може прийматись до виконання та не викликає правових наслідків.

Суд першої інстанції зауважив, що у матеріалах справи міститься довідка ВЧ НОМЕР_3 від 08 січня 2023 року № 4266, видана солдату ОСОБА_1 , з якої убачається, що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області з 09 жовтня 2022 року до 23 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року, з 1 січня 2023 року до 8 січня 2023 року, а тому таких доказів достатньо для виплати спірної додаткової винагороди.

Окрім того, суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги врахував надані відповідачем витяги з рапорту начальника загону - коменданта 2 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_3 від 03.11.2022 №1525, від 01.12.2022 №1893 про виплату додаткової винагороди у розмірі до 70 000,00 грн військовослужбовцям НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, за жовтень 2022 року (з 09.10.2022 по 31.10.2022) та за листопад 2022 року (з 01.11.2022 по 23.11.2022), зокрема щодо і ОСОБА_1 .

Згідно з поясненнями ІНФОРМАЦІЯ_1 вказані рапорти були направлені до НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону.

Також суд першої інстанції вказав, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу № 392-АГ в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_2 задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції посилався на те, що Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ, можуть застосовуватись до відносин які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв`язку з їх використанням для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 і Військова частина мала б пов`язувати виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн з виконанням військовослужбовцем завдань, які перелічені у зазначених Наказах.

Водночас, як вказав суд апеляційної інстанції, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. До того ж, сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_3 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі: 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_6 ) охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської та Сумської області. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій можливих бойових дій.

Натомість, суд апеляційної інстанції не прийняв як доказ доводи позивача, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), оскільки на думку суду, сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах. Одночасно, суд апеляційної інстанції не прийняв, як доказ, довідку Військової частини НОМЕР_3 від 08 січня 2023 року № 4266, оскільки вона не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, яка складається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, тому як підставою для її видачі зазначено бойовий наказ від 16.09.2022, яким позивача відряджено до ІНФОРМАЦІЯ_1, а також те, що у порушення встановленого механізму розпорядником коштів нарахування і виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 грн., ІНФОРМАЦІЯ_1 загоном дана довідка не надавалася НОМЕР_1 прикордонному загону для її розгляду відповідно НОМЕР_1 прикордонний загін не розглядав довідку і не приймав правових рішень щодо виплати чи не виплати коштів.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

16 лютого 2024 року адвокат Погасій Світлана Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03 березня 2026 року (у зв`язку з обранням судді Губської О. А. до Великої Палати Верховного Суду) визначено склад суду: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.

V. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування позиції, представник позивача вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме:

1) пункту 1 Постанови №168:

- в цілому Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309,

- в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, внаслідок віднесення конкретних населених пунктів, районів чи областей (де військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях чи забезпечує здійснення заходів із захисту Батьківщини) саме до територій "можливих", а не "активних" бойових дій протягом спірного періоду;

2) пункту 2-1 постанови №168:

- в цілому наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168",

- в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеного наказу для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови №168.

Також, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме щодо реалізації права військовослужбовців Держприкордонслужби на збільшену додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену Постановою №168.

Зазначає, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що довідка військової частини від 08.01.2023 № 4266 про прийняття безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області, рапорти начальника загону - коменданта 2 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_3 від 03.11.2022 №1525, від 01.12.2022 №1893, є належними документами, які мають прийматися командуванням до уваги при призначенні додаткової винагороди на підставі Постанови № 168.

Іншими учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанцій.

VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 6, частина перша статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон № 661-IV) визначає, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 цього Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжується.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146, яка застосовується з 01 вересня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (далі - Наказ № 392-АГ).

Так, згідно з пунктом 1 Наказу № 392-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, шо для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Згідно з пунктом 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).

VІІ. Висновки Верховного Суду

У силу положень частини першої статті 341 КАС України перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

При цьому, згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією положень Постанови № 168, а саме: право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн за період з 09 жовтня 2022 року до 30 листопада 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Системний аналіз норм Закону № 2011-XII свідчить, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини і громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими Конституцією України та законами України, з урахуванням особливостей, установлених цим законом та іншими нормативно-правовими актами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Батьківщини, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. При цьому, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Так, у частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Тобто, згаданими вище нормами законодавства військовослужбовцям встановлені пільги, гарантії та компенсації, у тому числі у вигляді надбавок, доплат, винагород, премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, і таке право військовослужбовця не може бути порушеним та обмеженим. Водночас, передумовою для реалізації такого права є дотримання певного порядку (процесу).

Однією з підстав відкриття касаційного провадження у цій справі є відсутність висновку Верховного Суду, а саме: застосування пункту 2-1 Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень наказу згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168.

Як зазначалось вище, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі: 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі: 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць". У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 09 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року) не змінювався.

При цьому, в рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22, яка набрала законної сили, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість " 30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі: 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Таким чином, на підставі аналізу наведених норм чинного законодавства України суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі: 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Водночас реалізація зазначених приписів Постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених Постановою № 168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793.

Оскільки одночасно з прийняттям Постанови № 168 не було визначено порядку й умов виплати передбаченої нею додаткової винагороди, 17 квітня 2022 року Адміністрація Державної прикордонної служби України надіслала органам Держприкордонслужби лист № 21-1215-2022 "Щодо однакового трактування положень" за підписом Голови Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 , в якому з метою упорядкування обліку особового складу, який має право на збільшення додаткової винагороди до 100000 гривень, були визначені бойові завдання в районах ведення бойових дій, за умови виконання яких військовослужбовцям мала виплачуватися вказана додаткова винагорода.

30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 Постанови № 168, видала Наказ №392-АГ, який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року, пунктом 2 якого визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У пункті 4 Наказу №392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

Згідно з пунктом 5 Наказу №392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

Керуючись частиною третьою статті 117 Конституції України, Указом Президента України від 03 жовтня 1992 року №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.

Виходячи з цього, суд першої інстанції мотивовано наголосив про недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби зазначених вимог законодавства при прийнятті Наказу № 392-АГ, який не пройшов державну реєстрацію в Мін`юсті у встановленому порядку.

Разом з тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог суд не врахував обставин фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби згаданого наказу, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

У спірний період виключно зазначений наказ Адміністрації Держприкордонслужби визначав механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин, які виникли у період з 09 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року.

Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до приписів Наказу №392-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації Постанови № 168 до правовідносин, що вже відбулися.

За відсутності цього відомчого нормативно-правового акту не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.

Отже, відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168, у спірний період підлягає Наказ №392-АГ. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, а також підтримана в подальшій судовій практиці Верховного Суду.

Крім того, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі слугували доводи скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 1 пункту 1 Постанови № 168, частини 1 та 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, внаслідок віднесення конкретних населених пунктів, районів чи областей (де військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях чи забезпечує здійснення заходів із захисту Батьківщини) саме до територій "можливих", а не "активних" бойових дій протягом спірного періоду.

З цього приводу колегія суддів уважає за доцільне зазначити таке.

Так, пункт 1 Постанови № 168 установлює додаткову надбавку у розмірі: 100000 грн військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

Також відповідно до Наказу № 392-АГ додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Тобто, обов`язковою умовою для отримання права на виплату такої додаткової винагороди є участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. До того ж, зазначені норми законодавства передбачають два варіанти вчинення таких дій, а саме: "участь військовослужбовця у бойових діях" та "участь військовослужбовця у відсічі і стримуванні збройної агресії".

За приписами статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон № 1932-XII) бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Окрім того, стаття 1 Закону № 1932-XII визначає, що район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Перелік), Сумська область одночасно включає території, які відносяться до територій можливих бойових дій та територій активних бойових дій.

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, вказував на те, що ОСОБА_1 у спірний період перебував у службовому відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_3 ), яка знаходиться в межах Сумської області. В матеріалах справи міститься довідка ВЧ НОМЕР_3 від 08 січня 2023 року № 4266, видана ОСОБА_1 , з якої убачається, що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області з 09 жовтня 2022 року до 23 жовтня 2022 року, з 1 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року, з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року, з 1 січня 2023 року до 8 січня 2023 року. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165гриф від 16.09.2022, а також надані відповідачем витяги з рапорту начальника загону - коменданта 2 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_3 від 03.11.2022 №1525, від 01.12.2022 №1893 про виплату додаткової винагороди у розмірі до 70 000,00 грн військовослужбовцям НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, за жовтень 2022 року (з 09.10.2022 по 31.10.2022) та за листопад 2022 року (з 01.11.2022 по 23.11.2022), зокрема щодо і ОСОБА_1 , з поясненнями ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вказані рапорти були направлені до НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону.

У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що за наявності бойового наказу, рапортів про виплату додаткової винагороди, довідки військової частини НОМЕР_3 , є підтвердженою безпосередня участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії упродовж спірного періоду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Сумської області, що дає підстави для виплати йому за спірний цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.

Суд апеляційної інстанції у свою чергу зробив помилкові висновки що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Водночас надана позивачем довідка від 08 січня 2023 року № 4266, рапорти про виплату додаткової винагороди необґрунтовано визнано неналежним та недопустимим доказом для нарахування спірної винагороди.

Натомість порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, від 07 листопада 2025 року у справі № 200/2826/23.

Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.

Статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на приписи статей 349, 352 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 355-356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Погасій Світлани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року скасувати, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року залишити в силі.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко