7 May 2024

Військова частина – це державна установа, яка має зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно – комунікаційній системі . наслідки відсутності такої реєстрації покладаються на в/ч, а справа розглядається без її участі.

Адвокат Валерій Макеєв

Захист прав військовослужбовців у суді став набагато доступнішим!

Практикуючим військовим адвокатам добре відома проблема, коли рапорти військовослужбовців або системно втрачаються, або місяцями не розглядаються. Оскарження таких дій ( бездіяльності) військової частини нерідко затягувалось у зв’язку із ускладненням комунікації із самою частиною. Та, як показує практика – проблема почала вирішуватись.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов’язку.

Маємо свіжовиграну справу, в якій суд розглянув позов військовослужбовця без участі в/ч.

Обргунтування – за текстом рішення ( див. нижче).

Делікатність ситуації: Військовослужбовець подав рапорт про звільнення на підставі наявності інвалідності у дружини. В/ч не розглядала рапорт взагалі.

Дії адміністративного впливу не допомогли. У лютому 2024 – позов до суду. Суд визнав бездіяльність військової частини щодо не розгляду рапорту не правомірними.

По факту – в день судового рішення в/ч задовольнила рапорт військовослужбовця та звільнила його з військової служби.

Детальніше: надаємо текст судового рішення у справі № 580/1915/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року справа № 580/1915/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом _________________________військової частини А____________, військової частини А________________про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся _______________________ з позовом до військової частини А____________, військової частини А____________, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А___________та військової частини A_______________ щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду рапорту _______________ від 13.11.2023 щодо звільнення з військової служби за абз. 5 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”;

- зобов'язати військову частину А____________ та військову частину А_________ прийняти рішення, яким звільнити Браілова A.B. з військової служби у запас за його поданим рапортом у зв'язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 5 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, а саме наявністю у дружини - Браілової Олени Валерїівни, 20.09.1989 р.н., яка має групу інвалідності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він був мобілізований до лав Збройних Сил України та проходить військову службу. 13.11.2023 позивач звернувся до командира військової частини А____________ із рапортом про звільнення з військової служби на підставі абз. 5 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. Разом з рапортами було надано додаткові документи, що підтверджували підстави звільнення. Листом військової частини А_____________ від 02.02.2024 №1/201 повідомлено, що рапорт про звільнення був переданий за підпорядкуванням до військової частини А_____________ для прийняття рішення. Проте, станом на день подачі позовної заяви рапорт відповідачами не розглянуто, питання щодо звільнення з військової служби не вирішено. Вказане слугувало підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі у встановлений судом строк відзиви на позов не надали.

Враховуючи відсутність реєстрації відповідачів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), для забезпечення обміну документами копія ухвали про відкриття провадження від 07.03.2024 та копія позовної заяви з додатками направлені військовій частині А4534 засобами поштового зв’язку на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві:___________________________________, та військовій частині А_______________ засобами поштового зв’язку на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві:_______________________________, однак поштові конверти із ухвалою та копією позовної заяви не вручені адресату військовій частині А________________ та військовій частині А_______________ з незалежних від суду причин – за закінченням терміну зберігання.

Беручи до уваги наведені обставини, відсутність реєстрації відповідачів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), для забезпечення обміну документами, повернення поштової кореспонденції, що була направлена на адресу відповідачів за закінченням терміну зберігання, ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи строки розгляду справи, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно довідки від 25.12.2023 №1775 солдат _________________________перебуває на військовій службі за мобілізацією з 28.04.2023 у військовій частині А_____________.

13.11.2023 позивач звернувся до командира військової частини А________________із рапортом про звільнення з військової служби на підставі абз. 5 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Листом військової частини А______________від 02.02.2024 №1/201 повідомлено, що рапорт про звільнення Браілова А.В. був переданий за підпорядкуванням до військової частини А ____________для прийняття рішення. В листі також зазначено, що інформації щодо прийняття рішення від військової частини А__________ не надходило.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на день звернення позивача до суду з позовною заявою, рапорт відповідачами не розглянуто, питання щодо звільнення з військової служби не вирішено.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів, яка полягає у нерозгляді рапорту про звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно із частинами 1, 2статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з пп. «г» п. 5 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Згідно із частиною 7 статті 26 Закону №2232-XII, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України (далі - Положення).

У силу пункту 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 234 Положення зазначено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення. Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 р.№170 (далі - Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.

Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Зокрема відповідно до п.5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п`ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Проаналізувавши наведені норми, суд звертає увагу, що розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

Водночас, суд звертає увагу, що вищевказаними нормативно-правовими актами не встановлено чітких строків розгляду рапорту про звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі - Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Згідно з п. 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.

Стосовно порядку звільнення, згідно з п.242 Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції №170, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.

До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.

Відповідно до п.14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених п.2 ч.4 ст.26 Закону № 2232-XII через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу. Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

На підставі ст.14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Пунктом 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2023 позивач звернувся до командира військової частини А4534 із рапортом про звільнення з військової служби на підставі абз. 5 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. Для вирішення питання звільнення позивача його рапорт був переданий за підпорядкуванням до військової частини А_____________ за вих. №2615 від 05.12.2023 для прийняття рішення, що підтверджується листом військової частини А_____________ від 02.02.2024 №1/201.

Відповідно до абз.4 п.241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Враховуючи викладене, за результатом розгляду рапорту військовослужбовця приймається відповідне рішення.

Тобто, військовою частиною А____________ не вирішено питання про задоволення або відмову у задоволенні рапорту ________________ про звільнення з військової служби, і відповідного рішення за результатами розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби відповідачем не було прийнято та доказів прийняття такого рішення суду не надано.

За таких обставин, суд встановив, що військовою частиною А__________________ допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду рапорту про звільнення Браілова А.В. з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу». В свою чергу військова частина А___________________ вчинила дії для вирішення питання звільнення позивача, а саме його рапорт був переданий за підпорядкуванням до військової частини А_________________ за вих. №2615 від 05.12.2023 для прийняття рішення, що підтверджується вище наведеними обставинами.

З огляду на встановлену бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини А__________________ щодо нерозгляду рапорту про звільнення ___________________ з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" та зобов`язання військової частини А_______________ розглянути рапорт про звільнення Браілова А.В. з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду рапорту.

Водночас, враховуючи те, що рішення відповідачами за результатом розгляду рапорту позивача не приймалося суд не бачить підстав підміняти командування військової частини та замість нього приймати рішення щодо звільнення позивача з військової служби, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання військової частини А___________________ та військової частини А_______________ прийняти рішення про звільнення __________________з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу» звернені на майбутнє, відповідно не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини A_______________ щодо нерозгляду рапорту ___________________ від 13.11.2023 про звільнення з військової служби за абз. 5 підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.

Зобов'язати військову частину А________________ (код ЄДРПОУ 26630922) розглянути рапорт про звільнення Браілова Андрія Валерійовича (РНОКПП 3048706073) з військової служби відповідно до абз. 5 підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду рапорту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА