19 Dec 2024

Військово – обліковий документ у електронній формі ( сформований в «Резерв +») ну нічим не гірший за «паперовий», - вирішив Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та Постанову ТЦК про притягнення чоловіка до адмінвідповідальності)

Адвокат Валерій Макеєв

Дуже помірковане рішення ( Постанова) Пятого апеляційного адмінсуду, та чутливо тему : хто вагоміше – класичний військовий квиток чи військово- обліковий документ в «Резерв +»?

І обгрунтування позиції апел суду – доволі грунтовне:

Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).

За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Аналіз викладених норм законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

За таких обставин, пред`явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.

5.07.2024 пред`явив представнику Пересипського РТЦК електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов`язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).

Утім, Пересипський РТЦК не надав до матеріалів справи жодних доказів не пред`явлення ОСОБА_1 25.07.2024 військово-облікового документу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини позивача у порушенні частини 3 статті 210-1 КУпАП.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Повний текст постанови апел суду:

Категорія справи № 523/14225/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 24.10.2024. Зареєстровано: 25.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2024.

Дата набрання законної сили: 24.10.2024

Номер судового провадження: 854/41220/24

Державний герб України

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 523/14225/24

Перша інстанція: суддя Середа І.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу адвоката Клименка Михайла Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2024 року адвокат Клименко М. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 1105 від 31 липня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн.

Також адвокат просив закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю відповідного складу.

Обґрунтовуючи позов, адвокат указує, що спірна постанова була прийнята на підставі протоколу №1105 про адміністративне правопорушення у якому відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучаються та на підставі яких можливо було б дійти висновку про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

При цьому, на його думку, даний протокол не містить відомостей про місце вчинення позивачем порушення правил військового обліку, а міститься лише загальне посилання: «м. Одеса».

До того ж, як вважає адвокат, у вказаному протоколі не викладена суть адміністративного правопорушення, а саме: при яких обставинах воно було вчинено, на вимогу якої уповноваженої особи його довіритель не пред`явив військово-обліковий документ. Також відсутні підписи свідків правопорушення.

Далі, адвокат Клименко М. А. указує, що згідно витягу із застосунка «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пересипському (Суворовському) РТЦК, дані оновлено починаючи з 21.05.2024, 18.07.2024 і останній раз 28.08.2024.

Адвокат вважає, що додаток «Резерв+», згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» від 16.05.2024 №559, (далі Порядок №559) дає можливість пред`явити військово-обліковий документ в електронній формі, що і було зроблено його довірителем.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскільки при ньому не було військово-облікового документу, визначеного частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543).

Тобто, на думку суду, позивач, будучи особою у віці 43 років, не пред`явив на вимогу працівника Пересипського РТЦК військово-обліковий документ.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання адвоката Клименко М. А. на порушення суб`єктом владних повноважень процедури притягнення до адміністративної відповідальності, що виразилося в незазначені дати та місця вчинення правопорушення.

Суд вважав, що відомості вказані в протоколі свідчать про подію, яка мала місце 25.07.2024 об 11:00 год. в м. Одесі.

Поряд з цим, на думку суду, відсутність інших обставин сама по собі не може бути достатньою підставою для скасування спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Далі, суд першої інстанції зауважив, що доводи адвоката Клименко М. А. про надання ОСОБА_1 , на вимогу посадової особи територіального центру комплектування, відомостей з додатку «Резерв+» не підтверджуються матеріалами справи, а навіть якщо це мало місце, як вважав суд, це не є пред`явленням військово-облікового документу.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, адвокат Клименко М. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.

У скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а відтак, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Так, у доводах апеляції скаржник наполягає на тому, що 25.07.2024 ОСОБА_1 о 08:30 год. їхав у громадському транспорті у м. Одесі.

На зупинці «Молода Гвардія» до громадського транспорту увійшов представник Пересипського РТЦК та попросив показати військово-обліковий документ та паспорт. ОСОБА_2 показав паспорт та повідомив, що 21.05.2024 оновив дані у Пересипському РТЦК та пройшов військово-лікарську комісію.

На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_1 пред`явив представнику Пересипського РТЦК додаток «Резерв+» у якому був сформований військово-обліковий документ в електронній формі.

Адвокат наполягає на тому, що додаток «Резерв+», відповідно до вимог Порядку №559, є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

За правилами пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Отже, на думку адвоката, в діях його довірителя відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи, але в судове засідання не з`явились, що надає суду апеляційної інстанції, відповідно до статті 311 КАС України, розглянути справу в порядку письмового провадження.

Від адвоката Демидова В. Г. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Фактичні обставини справи свідчать про таке.

ОСОБА_1 за віком досяг 43 років, згідно копії посвідчення про приписку до призовної дільниці НОМЕР_1 , прийнятий на військовий облік 22.01.1998.

Із скріншотів з додатку «Резерв+» випливає оновлення ОСОБА_1 даних по військовому обліку, починаючи з 21.05.2024, 18.07.2024 і останній раз 28.08.2024.

Згідно цього додатку, у позивача сформований військово-обліковий документ в електронному вигляді, документ оновлено о 13:50 год. 18.07.2024.

25.07.2024 уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно ОСОБА_1 склала протокол №1105 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Зі змісту даного протоколу випливає, що 25.07.2024 об 11:00 год. в м. Одеса, громадянин ОСОБА_1 , в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не пред`явив власний військово-обліковий документ за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

31.07.2024, на підставі вказаного протоколу, тимчасово виконуючий обов`язки начальника Пересипського РТЦК прийняв постанову №1105 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн.

Дана постанова була прийнята за відсутності ОСОБА_1 , у зв`язку з чим направлена йому засобами поштового зв`язку.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Закон №3543 встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону №3543, особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону №3543.

Так, частина 6 статті 22 Закону №3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX .

Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. -

Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Досліджуючи доводи апеляції про те, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, колегія суддів установила таке.

За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

-в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

-у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.

Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:

Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;

Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;

Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Не є спростованими обставини, що ОСОБА_1 25.07.2024 пред`явив представнику Пересипського РТЦК електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов`язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Крім того, відповідачем не надано навіть відзив на позов.

Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин справи, колегія суддів констатує, що Пересипський РТЦК не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини позивача у порушенні частини 3 статті 210-1 КУпАП.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (пункт 4.1)

Оскільки суб`єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Отож, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, КАС України надає суду право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає, що постанова №1105 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 31.07.2024 має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

У той же час, вимога позивача про визнання спірної постанови протиправною задоволенню не підлягає, оскільки вказаний вище пункт 3 частини 3 статті 286 КАС України такого не передбачає.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а також неправилно застосував норми матеріального права, що виразилось у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, відповідно до пункту 3, 4 частини 1 статті 317 КАС України рішення суду має бути скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, слід указати таке.

Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань Пересипського РТЦК слід стягнути суму судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 726,72 грн.

Також слід вказати, що в суді апеляційної інстанції позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме: в сумі 1816,80 грн.

Пункт 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У зв`язку з тим, що позивач за подання апеляції сплатив судовий збір у сумі 1816,80 грн., слід повернути йому переплачений судовий збір в сумі 1090,08 грн. з Державного бюджету України.

Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями: 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Клименка Михайла Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі нове рішення про часткове задоволення позову.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1105 від 31 липня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 726 (сімсот двадцять шість) грн. 72 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 1090 (одна тисяча дев`яносто) грн. 08 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко