Восьмий Апеляційний адмінсуд ( 8.10.24) відмовив у апеляції Міністерству Освіти та Науки, і вказав, що те, що студента було відраховано з навчального закладу – не означає, що він «здобув певний рівень освіти», а тому, при повторному зарахуванні порядок з

Повний текст Постанови Суду

Категорія справи № 300/9623/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.

Надіслано судом: 08.04.2025. Зареєстровано: 09.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2025.

Дата набрання законної сили: 08.04.2025

Номер судового провадження: А/857/9632/25

Державний герб України

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9623/24 пров. № А/857/9632/25Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року, головуючий суддя Гомельчук С.В., ухвалене у м. Івано-Франківськ, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МОН України, ДП «Інфоресурс», в якому просив визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII; зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти Державне підприємство «Інфоресурс» вжити заходів щодо внесення змін до інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», на денній формі навчання освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення" в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що дії відповідача істотно порушують його права, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», та має право на відстрочку.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 року №2145-VIII; зобов`язано Міністерство освіти і науки вжити заходів щодо внесення змін до інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», на денній формі навчання освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення" в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, МОН України оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти . У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Оскільки у 2024 році позивач був повторно зарахований до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення", тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі буде зазначено "Ні, порушує".

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2013 року був зарахований до Калуського політехнічного фахового коледжу за освітньо-кваліфікованим ступенем «молодший спеціаліст» за спеціальністю 5.05020205 "Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем" та завершив навчання 30.06.2017 року, отримавши диплом молодшого спеціаліста.

З 01.09.2017 року позивач був зарахований до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за освітнім ступенем "бакалавр" за спеціальністю 151 "Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології", завершив навчання 30.06.2019 та отримав диплом бакалавра.

З 01.09.2019 року ОСОБА_1 було зараховано до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за освітнім ступенем "магістр" за спеціальністю 151 "Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології", однак 20.02.2020 року позивача відрахували з навчального закладу. Диплом магістра ним не отримано.

З вересня 2024 року позивач зарахований до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за освітнім ступенем "магістр" за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення", в якому навчається на денній формі на час подання позовної заяви.

За запитом позивача в системі ЄДЕБО йому сформовано Виписку щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, у графі "Інформація про навчання" № 4 щодо відомостей про здобуття освітнього рівня "магістр" в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу з 02.09.2024 року вказано про порушення послідовності навчання, а саме зазначено:

"Дата початку здобуття освіти - 02.09.2024 року, дата завершення здобуття освіти - 31.12.2025 року. Чи не порушує послідовність навчання: «Ні, порушує»».

На адвокатський запит представника позивача до відповідача-1 щодо порушення послідовності здобуття освіти та внесення відповідних змін, Міністерство освіти і науки України листом від 10.12.2024 року №3/10041-24 повідомило, зокрема, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.

Також вказано, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 (26.02.1998) у 2013 році був зарахований до Калуського політехнічного фахового коледжу за освітньо-кваліфікованим ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.05020205 "Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем", завершено навчання 30.06.2017 року. У 2017 році був зарахований до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 151 "Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології", завершено навчання 30.06.2019. У 2019 році був зарахований до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (початок навчання 01.09.2019 року) за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 151 "Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології", відраховано 11.02.2020 року. У 2024 році був повторно зарахований до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення". Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». У листі також зауважено, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Не погоджуючись із вищевказаними діями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 року №2145-VIII.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами, який наразі триває).

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 року №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).

Додаток 5 до Порядку №560 містить перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якого, документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України Про освіту, а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Форма довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО затверджена у Додатку 9 до Порядку № 560.

З викладеного видно, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Спірним у межах розгляду цієї справи є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII, а відтак коректність відображення інформації при формуванні довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону України Про освіту (далі Закон № 2145-VIII).

Частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до приписів ст.17 Закону № 2145-VIII, вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.

Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом, а саме законом України «Про вищу освіту».

За приписами статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України «Про вищу освіту» (далі Закон №1556-VII).

Згідно ч.2 ст.5 Закону № №1556-VII, здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

З вищевикладеного можливо дійти висновку, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти коли завершила етап освіти, успішно виконала освітню програму, пройшла атестацію та отримала документ про вищу освіту відповідного рівня.

Відтак, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Судом встановлено, що позивач у 2019 році позивач здобув освіту за рівнем освіти бакалавр за спеціальністю 151 "Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології" у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Також у 2019 році ОСОБА_1 зарахований на навчання за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 151 "Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології" до вищевказаного університету, відрахований 11.02.2020. Диплом магістра не отримав. У вересні 2024 року повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення".

Позивач наразі ще не проходив атестацію на здобуття магістра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував диплома магістра, як особа, яка успішно виконала освітню програму та пройшла атестацію та додатка до диплома, в якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України, що не може свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем магістра у 2019 році, його вступ на перший курс освіти «магістр» по формі «денна» не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Принагідно звернути увагу на конструкцію норми пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII, а саме призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і «здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності» визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Словосполучення «здобутий рівень освіти» безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти, що свідчить про завершення і офіційне підтвердження рівня освіти відповідним дипломом (в даному магістра), який позивач наразі не отримував.

Доводи апелянта, що повторне зарахування позивача на навчання за освітнім ступенем магістр означатиме, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти є неприйнятними, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, наявність якого не підтверджується ані матеріалами справи, ані відомостями ЄДЕБО.

Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №300/9623/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качма