24 Feb 2025

Який розмір одноразової грошової допомоги має бути при смерті вже після бойових дій? Запоріжський окружний адмін суд вказав на розмежування понять "Смерть" та "Загибель".

Адвокат Валерій Макеєв

Питання щодо того, скільки ж потрібно виплачувати військовослужбовцю, який , скажімо, помер у шпиталю, після отриманих поранень, або загинув у ДТП, здійснюючи поїздку за важливими складовими для виконання бойових завдань підрозділу – дуже чутливе.

Суд, у своєму рішенні, надав доволі чітке розмежування понять «Смерть» та «Загибель» і того, як ці визначення впливають на визначення розміру ОГД.

Так, у справі що досліджується, Стосовно розмежування понять «загибель» та «смерть», то суд зазначив, що загибель та смерть мають різне змістове навантаження, хоча й поєднані єдиними наслідками (людина припинила своє існування). Будь-яка загибель передбачає припинення життя внаслідок впливу зовнішніх чинників стрімкої дії (вибух, постріл, удар, дія хімічних речовин), які не сумісні із життям та не залишають людині шансу вижити.

Смерть, на відміну від загибелі, характеризується припиненням життя через захворювання, які викликають «збої» в функціонуванні (роботі) внутрішніх органів людини, що забезпечують її життєдіяльність. Якщо ці «збої» були викликані пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час захисту Батьківщини, то розмір допомоги визначено на рівні 15 000 000 грн.

Статтею 1-1 Закону № 2011-XII визначено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

За змістом підпункту 2 пункту 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули.

Відповідно до п.1 ст.16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Частинами 1, 6, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.12.2013р. №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975), який врегульовує питання пов`язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з п. 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала, зокрема, під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Аналогічно, як і в Законі №2011-ХІІ, абзацом 2 пункту 5 Порядку №975 у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, розмір допомоги встановлений на рівні 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29.07.2022 № 2489-IX (далі - Закон №2489-IX) ст.16-2 Закону №2011-XII доповнено ч. 3 такого змісту: «Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України».

У п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №2489-IX зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім п.3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24.02.2022.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, 28.02.2022р. на виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168.

Відповідно до змісту абз.1 п.2 Постанови №168 (у редакції, чинній станом на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). (Пункт 2 доповнено новим абзацом шостим згідно з Постановою Кабінету Міністрів України№400 від 01.04.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року).

Суд звертає увагу, що аналіз наведених вище норм Постанови №168 вказує на те, що виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців у таких випадках:

1) у разі загибелі військовослужбовця;

2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, на відміну від Закону №2011-ХІІ та Порядку №975, Постанова №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі.

У нормах Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу», «;Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону №2011-XII наведено термінологію «загибель (смерть)».

Суд зазначає, що вказане не означає, що поняття загибель та смерть є тотожними, коли мова йде про визначення розміру одноразової грошової допомоги у період дії воєнного стану.

При цьому, розмір допомоги згідно Постанови №168 в сумі 15 000 000 грн, передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб.

Такий підхід держави у врегулюванні даного питання покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

повний текст судового рішення

Категорія справи № 280/3845/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано судом: 15.07.2024. Зареєстровано: 16.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2024.

Дата набрання законної сили: 13.08.2024

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року Справа № 280/3845/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 без реалізації документів щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та надіслати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги неповнолітній дитині померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_3 , 1979 р.н., та доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою, разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6 Порядку і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 для прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.

Позовну заяву подав та підписав представник позивача адвокат Соколова Н.І. на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1162842 від 26.04.2024.

Ухвалою суду від 06 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - залишено без руху.

10.05.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків та докази доплати судового збору.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач незаконно відмовив у складанні та надісланні до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) висновку щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги неповнолітній дитині загиблого військовослужбовця, оскільки смерть ОСОБА_3 настала від захворювання внаслідок поранення, яке він отримав при виконанні обов`язків, безпосередньо пов`язаних з захистом Батьківщини. На думку позивача, дії відповідача щодо повернення заяви та доданих документів без реєстрації є протиправними та такими, що порушують права дитини загиблого військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги у визначеному законодавством розмірі. До зазначених правовідносин необхідно застосувати положення Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168) та наказу Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 р., яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок № 45). Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15 травня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав, 10 червня 2024 року надав до суду відзив на позовну заяву. Відповідач погоджується з тим, що позивачем у своєму позові вірно викладені обставини справи та він вірно зазначає суть спору між сторонами. Відповідач вважає, що у правових відносинах, які склались, не може бути застосована постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, а має бути застосована постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975. Правова позиція відповідача доведена до позивача листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.02.2024 року № 29/951, яку відповідач підтримує на цей час. Підставою саме такій позиції є висновок 18-й Регіональної військово-лікарської комісії про те, що смерть ОСОБА_3 наступила за наслідками хвороби (яка пов`язана із захистом Батьківщини), а не поранення, каліцтва, контузії або травми, як то передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. У задоволенні позову відповідач просить відмовити в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 22.09.2011 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції є матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком зазначений - ОСОБА_3 .

24.02.2022 ОСОБА_3 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_6 , проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_4 . Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 20.02.2023 року №1332, виданої командиром військової частини НОМЕР_4 , ОСОБА_3 дійсно в період з 04.06.2022 по 15.08.2022, з 15.10.2022 по 19.10.2022 брав участь у заходах, держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

24.08.2022, під час участі в бойових діях, ОСОБА_3 отримав сліпе поранення правої здухвинної ділянки із ушкодженням тонкої (сліпе) та висхідної (наскрізне) кишки. Стан після розлитого фібринозного перитоніту. Стан після оперативного лікування 24.08.2022-лапаротомія, ушивання тонкої кишки, ушивання висхідної та сліпої кишки. В`ялогранулююча рана передньої черевної стінки.

Факти поранення та лікування підтверджуються відомостями первинної медичної карти, довідкою військово-лікарської комісії та виписками з медичної карти стаціонарного хворого.

Листом №21/3467 від 24.10.2022 позивач одержала сповіщення сім`ї загиблого №108, яким сповістили зі скорботою про те, що її чоловік, командир 2 відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_4 , військовослужбовець військової служби головний сержант ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , призваний за мобілізацією 24.02.2022 через ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , гостра ішемічна хвороба серця, смерть не пов`язана з обов`язками проходження військової служби. Це сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку.

Факт смерті ОСОБА_3 також підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про смерть, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (копії надаються).

Згідно витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №2612 від 29.05.2023 року), захворювання головного сержанта ОСОБА_3 , 1979р.н., «Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця», яке призвело до смерті 19.10.2022 р., що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, актом службового розслідування №2889, - захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

В порядку, передбаченому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 року за №176/39232, який визначає порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови №168, позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_9 з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги на померлого колишнього чоловіка військовослужбовця - ОСОБА_3 .

Листом від 19.02.2024 №29/951 ІНФОРМАЦІЯ_9 , після розгляду вищевказаної заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач повідомив, зокрема, що відповідно до п.2 Постанови №168, встановлено виплату одноразової грошової допомоги сім`ям саме загиблих осіб, визначених в п.1 цієї ж постанови. Така виплата здійснюється також сім`ям осіб , які померли внаслідок саме поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини не пізніше ніж через один рік після отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). Натомість, згідно витягу з протоколу засідання 20 Регіональної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2612 від 29.05.2023 року, визначено що причиною смерті головного сержанта ОСОБА_3 , є захворювання, а саме «Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця», яке пов`язане із захистом Батьківщини, а не поранення (контузія, травма, каліцтво) під час захисту Батьківщини. Підстави призначення і виплати одноразової грошової допомоги саме у разі смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2013 №975.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо повернення без реалізації документів щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, тут і надалі в редакції від 23.12.2022 чинній на момент призначення позивачу допомоги) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

1) у разі загибелі військовослужбовця;

Стосовно розмежування понять «загибель» та «смерть», то суд зазначає, що загибель та смерть мають різне змістове навантаження, хоча й поєднані єдиними наслідками (людина припинила своє існування). Будь-яка загибель передбачає припинення життя внаслідок впливу зовнішніх чинників стрімкої дії (вибух, постріл, удар, дія хімічних речовин), які не сумісні із життям та не залишають людині шансу вижити.

Суд зазначає, що питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини 1 стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абз.6 п.2 Постанови №168).

Відтак, чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких є свої законодавчо визначені умови для виплати.

При цьому, слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, дійшов наступного висновку: «Абзац шостий пункту 2 Постанови №168 передбачає, що виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1- 1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, в обох зазначених абзацах пункту 2 Постанови № 168 йдеться про особливий вид виплати - одноразової грошової допомоги сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1- 1-2 цієї постанови, які загинули або померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Виходячи з буквального змісту абзацу першого пункту 2 Постанови № 168, висновується, що Кабінет Міністрів України при установленні права сімей загиблих осіб на одноразову грошову допомогу не визначає жодних інших умов її виплати, окрім факту смерті особи у період воєнного стану.

Водночас, інший вид допомоги - одноразова грошова допомога сім`ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), також пов`язаний з воєнним станом. Однак, на відміну від допомоги сім`ям загиблих осіб, положенням абзацу шостого пункту 2 Постанови №168 передбачено низку умов для виплати такої одноразової грошової допомоги, а саме:

1) наслідкова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть особи;

2) часова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) саме в період воєнного стану;

3) функціональна умова - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

4) територіальна умова - перебування безпосередньо в районах ведення (здійснення) зазначених у пункті 3 дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора;

5) функціонально-часова - отримання поранення у період здійснення зазначених у пункті 3 дій;

6) наслідково-часова умова - настання смерті особи не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15000000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті, зокрема поранення) він застосував різні способи викладення змісту таких норм, зокрема щодо встановлення певних умов її виплати.».

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно пунктів 1.3., 21.9. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, уповноваженим органом, на який покладеного завдання з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть, є штатні військово-лікарські комісії.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме згідно із Витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, Протокол №2612 від 29 травня 2023 року захворювання головного сержанта ОСОБА_3 , 1979р.н., «Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця», яке призвело до смерті 19.10.2022 р., що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, актом службового розслідування №2889, - захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відтак, причиною смерті ОСОБА_3 згідно наданих доказів стало захворювання («Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця»).

Враховуючи наведене, згідно матеріалів справи та встановлених обставин, оскільки до смерті ОСОБА_3 призвело захворювання («Гостра серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця»), суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 відповідно до Постанови №168 не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузій, травм, каліцтв) військовослужбовців, що давало б його сім`ї право на отримання допомоги у розмірі 15 000 000 грн, а тому позивач, яка діє в інтересах сина відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону, має право звернутись саме за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону та Порядком №975.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Повне судове рішення складено 12.07.2024.

Суддя Б.В. Богатинський