«Якщо військовозобов’язаний подав заяву про відстрочку у зв’язку із інвалідністю батьків, то витребування ТЦК документів з метою перевірки здійснення догляду за батьком є незаконним», - Рішення суду від 10.12.24

Проблема настільки проста, що з правової точки зору – її не мало б існувати. Та вона є), - як той суслік з анекдоту: його ніхто не бачить – а він існує): ТЦК, попри вищевказане, наполегливо раз за разом вимагають від заявників про відстрочку на підставі інвалідності батьків – підтвердження здійснення постійного догляду за батьками).

 ТА ТО ТАКЕ: Суд вказав, що це не прийнятно)

Гарному рішенню варто поаплодувати і двічі). Можливо – і тричі)

Ми писали про дуже показове рішення Черкаського окружного суду у матеріалі https://advokatmakeev.com/blog/zdijsnennya-storonnogo-doglyadu-ta-utrimannya-ye-riznimi-za-svoyim-znachchennyam-i-ne-totozhnimi-ponyattyami-rishennya-sudu-vid-101224

Це наша справа.

Та, ось зявився і повний текст рішення у ЄДРСР, який, з радістю публікуємо і тут.

Користуйтесь корисним:

Категорія справи № 580/7243/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано для оприлюднення: 11.12.2024. Зареєстровано: 12.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року справа № 580/7243/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 справу призначено до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників в судове засідання.

Ухвалою суду від 04.09.2024 залучено до участі у справі комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суд від 29.10.2024 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.12.2024 поновлено провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач належним чином не розглянув заяву позивача та не прийняв відповідного рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із чим позивач звернувся в суд із цим позовом.

У відзиві на адміністративний позов відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) не погодився з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не є належним відповідачем у справі, оскільки питання про надання відстрочки від призову на військову службу приймає комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відзиві на адміністративний позов відповідач комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 24.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла заява ОСОБА_1 про надання відстрочки на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач не додав до заяви документ, який підтверджує здійснення догляду, тому комісією направлено до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради запит щодо підтвердження здійснення догляду.

12.09.2024 за вх №23410/12 до ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла відповідь від Департаменту соціальної політики ЧМР, якою повідомлено комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 , що догляд не встановлено згідно Акту №60 від 22.08.2024. Акт №60 в оригіналі отримано позивачем, копія знаходиться у Департаменті соціальної політики ЧМР.

13.09.2024 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято рішення щодо поданої заяви, тому відповідач вважає безпідставними доводи позивача про те, що комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснює бездіяльність, так як після надходження відповіді, комісією на наступний день розглянуто заяву ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник позивача не погодився з викладеними комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 доводами, зазначивши, що остання не надала доказів прийняття відповідного рішення у визначені строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 24.05.2024 позивач направив засобами поштового зв`язку до голови комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви позивач додав: нотаріально посвідчену копію свідоцтва про народження НОМЕР_1 (на 1 арк.); нотаріально посвідчену копію свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 (на 1 арк.); оригінал нотаріально-посвідченої заяви №2201 від 21.05.2024р. (на 1 арк.); нотаріально посвідчену копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серія 12 ААГ №431485 від 09.04.2024.

За результатами розгляду заяви позивача, комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалила рішення оформлене протоколом №32 від 13.09.2024, яким відмовила у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв`язку з не підтвердженням факту догляду.

Листом №П32/105 від 13.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача про прийняте комісією рішення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про надання відстрочки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).

Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, строк розгляду таких документів становить 7 днів з дати надходження заяви, але може бути продовжений до отримання інформації на запити до органів державної влади.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом №12/11576 від 09.08.2024 направив до Черкаської міської ради запит для отримання акту встановлення факту здійснення догляду встановленого зразка, щодо позивача.

Листом №10-9771/24 від 12.09.2024 департамент соціальної політики Черкаської міської ради надав відповідь на запит відповідача.

Суд звертає увагу, що згідно Додатку 5 до Порядку №560 (в редакції, чинній на дату звернення позивача) затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, надаються документи:

для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв`язки, та один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та які зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, здійснювати догляд за ними: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд;

для особи, яка потребує догляду, - один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи).

На переконання суду вищенаведені норми Порядку №560 суперечать вимогам п. 13 ч. 1 ст. 23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ці норми закону не містять відомостей про необхідність здійснювати догляд за одним з батьків, який має інвалідність, натомість містять формулювання про наявність обов`язку утримувати батьків з інвалідністю.

Отже, здійснення «стороннього догляду» та «утримання» є різними за своїм значенням і не тотожними поняттями.

Більш того, підстави для надання відстрочки у зв`язку з необхідністю здійснення стороннього догляду за батьками передбачені іншими нормами, а саме п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому витребування документів з метою перевірки здійснення догляду за батьком є незаконним, оскільки він звернувся із заявою про надання відстрочки з інших підстав.

Після подачі позивачем заяви про надання відстрочки від призову на військову службу в Додаток 5 до Порядку №560 неодноразово внесені зміни постановами Кабінету Міністрів України № 675 від 07.06.2024, № 748 від 18.06.2024, № 800 від 09.07.2024, № 930 від 16.08.2024, та за результатами внесених змін усунуто невідповідність наведених норм Порядку №560 вимогам Закону № 3543-XII.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 допустила безпідставне порушення строку розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу.

При обранні належного способу захисту порушених прав позивача, суд враховує, що він повинен забезпечувати максимальне відновлення порушених прав позивача, тому з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, визнати протиправною бездіяльність комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Позовна вимога про зобов`язання розглянути заяву позивача задоволенню не підлягає, оскільки станом на час вирішення справи в суді заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу розглянута.

За таких обставин, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки відповідач усунув порушення прав позивача під час судового розгляду справи в суді, тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подачу позову в суд у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО