Якщо за висновком МСЕК або ЛКК мати потребує постійного догляду, то наявне право на відстрочку, без необхідності доведення відсутності інших осіб, які мали б здійснювати такий догляд, - рішення суду від 4 жовтня 2024 року

Цей пост міг би цілком мати іншу резонансну назву: Чоловік подав заяву про відстрочку… через ЦНАП(!!!) . І ТЦК та СП не сказав, що так НІз-з-зя)

Це процесуально)

А по матеріальній частині – рішення доволі цікаве.

Суд зазначив, що текстуальне тлумачення норми свідчить про те, що під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до вищезазначеної норми Порядку № 560 відсутня необхідність щодо зазначення інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд у випадку, якщо військовозобов`язаний здійснює догляд за своєю матір`ю.

Це головне.

І пару слів про рішення: аплодую за крафтову роботу. Мінімум штампів. Глибинне дослідження тематики головуючим)

Повний текст судового рішення:

Категорія справи № 120/10006/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 04.10.2024. Зареєстровано: 05.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 жовтня 2024 р. Справа № 120/10006/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення щодо надання відстрочки від призову а військову службу під час мобілізації, як особі, яка здійснює постійний сторонній догляд за хворою матір`ю. Зокрема, позивач наголошує, що ним було надано повний та вичерпний перелік документів для підтвердження відповідного права. Окрім того, зазначає, що право на отримання відстрочки не ставить у залежність від наявності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за догляд за матір`ю

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Серед іншого, відповідач акцентує увагу на тому, що позивачем не надано перелік документів, передбачений законодавством. Також зауважує, що позбавлений можливості самостійно отримати інформацію, що стосується наявності у матері позивача інших осіб, які не є військовозобов`язаними та які зобов`язані за законом її утримувати.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач 12.06.2024 року через центр надання адміністративних послуг подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме у зв`язку із тим, що останній здійснює постійний догляд за своєю хворою матір`ю ОСОБА_2 , особою з інвалідністю ІБ групи.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач надіслав позивачу повідомлення від 14.06.2024 року № 3,110/362/144, у якому зазначив, що протоколом від 14.06.2024 року № 2 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з огляду на те, що до заяви недодані всі необхідні документи визначені Додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", а саме відсутні документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, що неодноразово продовжувався.

Так, станом на момент розгляду цієї справи діє правовий режим воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Законом № 3543-XII.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Суд наголошує, що текстуальне тлумачення норми свідчить про те, що під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі Порядок - № 560).

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Так, додаток 4 цього Порядку визначає, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є:

- для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

- для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

- для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Відповідно до п. 58-1 Порядку № 560 військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Так, суд зауважує, що відповідно до вищезазначеної норми Порядку № 560 відсутня необхідність щодо зазначення інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд у випадку, якщо військовозобов`язаний здійснює догляд за своєю матір`ю.

Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

Відповідно до матеріалів справи позивачеві було відмовлено у наданні відстрочки рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом від 14.06.2024 року № 2, з огляду на не надання відповідного переліку документів, а саме: документів, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд.

Разом з тим, з опису прийнятих документів Центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради, судом встановлено, що позивачем подано усіх необхідні документи згідно додатку 3 Порядку № 460.

Так, зокрема, позивачем на підтвердження факту здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю надано висновок ВЛК про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, що відповідає встановленій Наказом МОЗ 09.03.2021 року № 407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я" формі довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ.

Також позивачем додано усі необхідні документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження позивача, свідоцтво про зміну прізвища).

До того ж, суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази врахування відповідачем п. 59 Порядку № 560, згідно з яким відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Більше того, позивачем було надано й інші документи, що не є обов`язковими відповідно до Порядку № 560, а саме, рішення від 06.03.2024 року та довідку Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 12.06.2024 року про призначення й виплату йому компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Разом з тим, як слідує з повідомлення від 14.06.2024 року, відповідач безпідставно не надав оцінки факту здійснення особою догляду (постійного догляду) саме за своєю матір`ю, поставивши у залежність отримання відстрочки від призову від наявності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за догляд за матір`ю.

Разом з тим, суд повторно зауважує, що така залежність вимагається лише щодо батька чи матері дружини/чоловіка.

Отже, спірне рішення прийняте з необґрунтованих підстав та без оцінки наданих позивачем документів. Вказане свідчить про формальний підхід при прийнятті відповідачем такого рішення.

Оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується зі вказаними вище вимогами законодавства і такі дії вчинені шляхом видання відповідного рішення, саме воно безпосередньо порушує заявлене право позивача.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним способом відновлення прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення комісії відповідача, оформленого протоколом від 14.06.2024 року № 2 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

У зв`язку із вказаним, оскільки відповідачем неналежно та формально розглянуто питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивача на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах буде зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне обґрунтоване рішення по суті питання з урахуванням висновків суду.

З вказаних підстав суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачкою заявлено одну вимогу немайнового характеру та сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Принагідно суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити дії є похідною вимогою зобов`язальною характеру. Відтак, за вказану вимогу судовий збір не підлягає сплаті.

Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3028 грн.

Відтак, за позовні вимоги в задоволеній судовим частині сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Суд наголошує, що надмірно сплачені позивачем кошти не можуть бути стягнуті з відповідача.

Судом враховано, що відповідно до положень ч. 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, з огляду на встановлену протиправність рішення та відповідно до вимог ст. 139 КАС України, з відповідача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом № 2 від 14.06.2024 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович