17 May 2025

Здійснювати постійний догляд за двоюрідною бабусею – почесно, але не надає права на відстрочку, - за мотивами Постанови Пятого Апеляційного Адміністративного Суду від 13.05.25

Адвокат Валерій Макеєв

Двоюрідна бабуся- це родич ЧЕТВЕРТОГО СТУПЕНЯ споріднення, а відстрочки надаються родичам не більш як ТРЕТЬОГО ступеню споріднення – це коротко про суть Постанови.

Розлогіше:

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі Закон № 3543-ХІІ) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Отже, аналіз пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ дає підстави дійти висновку, що військовозобов`язані мають право на відстрочку від призову на військову службу, за умови, якщо є членами сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею. Водночас, у разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, родинний зв`язок між двоюрідною бабусею ОСОБА_2 та позивачем відноситься до четвертого ступеня споріднення.

Категорія справи № 400/6340/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.

Надіслано судом: 14.05.2025. Зареєстровано: 15.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2025.

Дата набрання законної сили: 13.05.2025

Номер судового провадження: 854/54485/24

Державний герб України

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6340/24

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії від 25.06.2024 № 4 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

-зобов`язати прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що здійснює догляд за особою з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 , яка є його двоюрідною бабусею. Ним була подана заява до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання йому відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка здійснює догляд за членом сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю II групи.

Однак, відповідач відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу, оскільки особа, яка потребує догляду ( ОСОБА_2 ) не входить до переліку 1-3 ступенів споріднення заявника ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі зазначеної норми, оскільки його двоюрідна бабуся відноситься до члена сім`ї 3 ступеня споріднення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебуває у четвертому ступені споріднення із ОСОБА_2 особою з ІІ групою інвалідністю за якою здійснює догляд, а тому відсутні підстави для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляції скаржник указує, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: у зв`язку із наявністю члена сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю ІІ групи.

Скаржник наполягає, що особа, якій він надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі є його двоюрідна бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід ІІ групи, яка потребує постійної сторонньої допомоги (постійного догляду). Догляд здійснює з 01.06.2023 по 31.05.2024, продовжено догляд з 01.06.2024 по 15.05.2025. ОСОБА_2 бажає, щоб догляд здійснював ОСОБА_1 , тому вона зверталась до соціальної служби, а у подальшому підтвердила свій намір заявою засвідченою у нотаріуса.

Крім того, скаржник зазначає, що у його двоюрідної бабусі немає дітей, вона самотня жінка, є непрацездатною особою, а тому піклуватись за нею нікому, з членів родини тільки він може здійснювати догляд за бабусею ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість, вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснює догляд за членом сім`ї двоюрідною бабою ОСОБА_2 , особою з інвалідністю ІІ групи.

17.06.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви були додані копії документів, які підтверджують догляд за особою з інвалідністю ІІ групи.

Комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалено рішення від 25.06.2024 № 4 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки особа, яка потребує догляду, не входить до переліку 1-3 ступеню споріднення заявника.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає в чому саме полягає неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Разом з цим, зміст апеляційної скарги свідчить про те, що ОСОБА_1 надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі двоюрідній бабусі ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, у контексті доводів апеляції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, родинний зв`язок між двоюрідною бабусею ОСОБА_2 та позивачем відноситься до четвертого ступеня споріднення.

Аналогічні позиції щодо кола осіб відповідних ступенів споріднення вказуються у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 641/1082/20 та від 14.07.2021 у справі № 755/12382/17.

Верховний Суд указав, що до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба).

За таких умов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і немає причин для втручання в нього, оскільки доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

За приписами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду розподіл судових витрат не проводиться.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями: 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 13.05.2025.