Жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт утримання дитини не може підтверджуватись іншими документами, якщо вони є належними та допуст

Жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт утримання дитини не може підтверджуватись іншими документами, якщо вони є належними та допуст

Суд зауважує, що факт перебування на утриманні позивача трьох дітей віком до 18 років підтверджують свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.11.2021 у справі №935/2809/21 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, договір про участь у вихованні та утриманні дитини від 21.10.2025 та довідки виконавчої служби про відсутність заборгованості із сплати аліментів та виконавчих проваджень зі сплати аліментів.

Позивач не позбавлений батьківських прав та не є боржником за виконавчими провадженнями щодо стягнення аліментів на утримання власних неповнолітніх дітей, що підтверджується доданими до заяви позивача документами, яким суд надав оцінку.

Відтак, вищевказані документи у повному обсязі свідчать про утримання позивачем трьох дітей віком до 18 років.

Суд наголошує, що у спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача з вказаною заявою, надав належні докази наявності правових підстав застосування до нього п.3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ для отримання відстрочки від призову.

Жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт утримання дитини не може підтверджуватись іншими документами, якщо вони є належними та допустимими.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що позивачем для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ надано належні документи, які підтверджують факт утримання трьох неповнолітніх дітей.

Додатково варто наголосити, що згідно Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" умовою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є наявність на утриманні трьох дітей віком до 18 років та відсутність заборгованості зі сплати аліментів, що підтверджується матеріалами справи.

Повний ТЕКСТ РІШЕННЯ:

Категорія справи № 240/27073/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 11.03.2026. Зареєстровано: 12.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2026.

Номер судового провадження: 240/27073/25/27677/25

Державний герб України

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/27073/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене повідомленням від 24.11.2025 №20251119-173578 в частині щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочку на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме у зв`язку з тим, що на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Згідно повідомлення від 24.11.2025 №20251119-173578 позивачу повідомлено про те, що комісією прийнято рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому вказує на безпідставність позовних вимог. Зазначає, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до протоколу від 09.12.2025 №86 ухвалено рішення про надання позивачу відстрочки до 02.02.2026.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підставою отримання відстрочки є наявність у позивача на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Згідно опису прийнятих документів позивачем подано наступний їх перелік:

- копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ;

- копію витягу з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 ;

- копію рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09.11.2021у справі №935/2809/21;

- копію договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 21.10.2025;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;

- копію витягу з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_2 ;

- копію свідоцтва про шлюб;

- копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 ;

- копію витягу з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_4 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 ;

- копія витягу з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_5 ;

- копія довідки Горщиківської сільської раді Коростенського району Житомирської області від 19.11.2025 №469/06-19;

- копії довідки Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області від 14.11.2025 №23.9-32/100656;

- копія довідки Коростенського ВДВС у Коростенськом) районі Житомирської області від 17.11.2025 №23.9-32/101069;

- інформацію з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 .

За результатом розгляду поданої позивачем заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3, ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та пакету документів, відповідач рішенням комісії, оформленим протоколом від 14.11.2025 №78, відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Повідомленням від 24.11.2025 №20251119-173578 ІНФОРМАЦІЯ_2 довів до відома позивача, що комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ від 21.10.1993 року (далі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

В свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Крім того, з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Так, додаток 5цього Порядку визначає, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII є: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Згідно з положеннями п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Згідно встановлених обставин справи, звертаючись до відповідача за наданням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач визначив підставу - п.3 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років).

Так, у порядку №560 визначено вичерпний перелік документів, який повинен надати військовозобов`язаний для отримання відстрочки, а саме: 1) свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства саме військовозобов`язаного; 2) один із документів, що підтверджує факт утримання військовозобов`язаним своїх трьох і більше дітей.

Судом встановлено, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.11.2021 у справі №935/2809/21, яке набрало законної сили 10.12.2021, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , що зареєстрований 04.06.2011 Коростишівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №72.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щомісячно у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.09.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки від 14.11.2025 №23.9-32/100656, виданої Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України встановлено, що на виконанні у Коростенському відділі ДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження АСВП №69499578 з примусового виконання виконавчого листа Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.11.2021 №935/2809/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щомісячно у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.09.2021 і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 15.11.2025 заборгованість зі сплати аліментів за вищевказаними виконавчими документами - відсутня.

Також, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено договір від 21.10.2025 про участь у вихованні та утриманні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В подальшому, між позивачем та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.08.2025. Прізвище після державної реєстрації шлюбу жінки - ОСОБА_8 .

Від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 20.12.2018) та ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася донька ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 16.01.2019).

Також, довідкою Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 19.11.2025 №469/06-19 підтверджено факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 зі своїми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до довідки від 17.11.2025 №23.9-32/101069, виданої Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України встановлено, що згідно обліку АСВП у Коростенському відділі ДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчих документів про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на виконанні не перебуває.

Крім того, станом на 24.11.2025 в Єдиному реєстрі боржників інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до ч.2 та 4 ст.3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини.

В силу вимог ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1-2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Разом з тим, згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно частин 1, 2, 3 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд зауважує, що факт перебування на утриманні позивача трьох дітей віком до 18 років підтверджують свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.11.2021 у справі №935/2809/21 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, договір про участь у вихованні та утриманні дитини від 21.10.2025 та довідки виконавчої служби про відсутність заборгованості із сплати аліментів та виконавчих проваджень зі сплати аліментів.

Позивач не позбавлений батьківських прав та не є боржником за виконавчими провадженнями щодо стягнення аліментів на утримання власних неповнолітніх дітей, що підтверджується доданими до заяви позивача документами, яким суд надав оцінку.

Відтак, вищевказані документи у повному обсязі свідчать про утримання позивачем трьох дітей віком до 18 років.

Суд наголошує, що у спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача з вказаною заявою, надав належні докази наявності правових підстав застосування до нього п.3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ для отримання відстрочки від призову.

Жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт утримання дитини не може підтверджуватись іншими документами, якщо вони є належними та допустимими.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що позивачем для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ надано належні документи, які підтверджують факт утримання трьох неповнолітніх дітей.

Додатково варто наголосити, що згідно Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" умовою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є наявність на утриманні трьох дітей віком до 18 років та відсутність заборгованості зі сплати аліментів, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач заяву позивача належним чином не розглянув, не дослідив всіх доказів та не здійснив перевірку наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправність рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії від 14.11.2025 №78.

Крім того, суд критично відноситься до доводів відповідача наведеним у відзиві, що рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 оформленим протоколом від 09.12.2025 №86 позивачу надано відстрочку до 02.02.2026, оскільки суду не надано жодних належних та допустимих доказів прийняття відповідачем вказаного рішення та в ході розгляду справи судом таких доказів не здобуто. Натомість відповідачем до відзиву додано витяг (сторінку) з протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.12.2025 №86, що містить виключно інформацію про склад такої комісії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає належним способом відновлення порушеного права позивача визнання протиправним і скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 14.11.2025 в частині щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 14.11.2025 №78 в частині щодо відмови в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович

10.03.26