«Критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення», - і суд відмову ТЦК скасував .
Не знайшовши ані логіки, ані структурованості мотивів у відмові Комісії ТЦК, суд, звісно ж, таку відмову скасував і зобов’язав повторно розглянути заяву про відстрочку (звісно ж- з урахуванням висновків суду)..
Суд вирішив:
«Визнати протиправим та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке оформлено протоколом від 25.02.2025 року № 80, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливим період.
Зобов`язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2025 року щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.14 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення».
Дуже красиве рішення.
Чоловік, який проживає разом з двоюрідною бабусею та здійснює її належне утримання, вже отримував відстрочку «за доглядом». Та «наступного разу» - ТЦК відмовив. Відверто скажемо – за надуманими мотивами. Суд вказав і на надуманість мотивів, і на не послідовність ТЦК та СП, та… на те, що зазначене у відзиві, не було зазначено у відмові.
А от зазначене у відзиві, як на мене, може призвести до скасування такого красивого рішення.
Двоюрідна бабуся- це вже третій ступень спорідненості, про який, в законі «про відстрочки»J - ані пари з вуст.
Час покаже.
Повний текст судового рішення:
Категорія справи № 160/7843/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Надіслано судом: 13.05.2025. Зареєстровано: 14.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2025.
Номер судового провадження: не визначено
Державний герб України
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2025 рокуСправа №160/7843/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб`єкта владних повноважень, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , в тому числі посадової особи, підполковника ОСОБА_2 , голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , щодо не надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідки про відстрочку та не оголошення наказу про надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочки відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі що здійснює догляд за особою з інвалідністю другої групи.
Зобов`язати відповідача, суб`єкта владних повноважень, посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , в тому числі голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , видати мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідку про відстрочку та оголосити наказ про надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочку відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі що здійснює догляд за особою з інвалідністю другої групи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 має право на відстрочку відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки здійснює догляд за двоюрідною бабусею ОСОБА_3 , як людиною похилого віку з другою групою інвалідності. При цьому вказує, з цієї підстави йому вже надавалась відстрочка від мобілізації в періоди: з 21.08.2024 до 10.11.2024, та з 20.11.2024 до 07.02.2025. Позивач 19.02.2025 звернувся до відповідача, але 25.02.2025 протоколом №80 комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу було відмовлено у наданні відстрочки, на підставі п.58 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ. З такою відмовою позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі спвівідповідача.
31.03.2025р. від представника ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та заначив, що при черговому розгляді заяви позивача, щодо надання відстрочки, комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 було більш детально вивчено документи позивача і вияснилось, що позивач окрім ненаданого військово-облікового документа та не доданих документів про неможливість догляду останніми за ОСОБА_3 , як і не додано документів про неможливість здійснення догляду за ОСОБА_3 її племінницею ОСОБА_1 , позивач не відноситься до членів сім`ї ані першого, ані другого, ані третього ступення споріднення, як зазначено в нормі статті 23 ч.1 абз. 14 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто у позивача відсутні підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
ІНФОРМАЦІЯ_7 відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.03.2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 19.03.2025р.
Комісія для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позовну заяву не надала.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 постійно проживає з двоюрідною бабусею, ОСОБА_3 та здійснює постійний догляд за нею, що підтверджується актом від 05.03.2024р.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , отримує пенсію по інвалідності ІІ групи. Відповідно до довідки від 04.03.2024р. № 122/1 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до скріншоту із застосунку «Резерв+» позивач придатний до військової служби, дата ВЛК 24.07.2024р., перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_10 ), звання рядовий, ВОС - 901074, номер в реєстрі Оберіг №130220221425892800524.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки від 21.08.2024р.. за № 2347 ОСОБА_1 , 1994 року народження, мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абз. 14 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі здійснення постійного догляду за членом родини другого ступеня на строк до 10.11.2024р.
Відповідно до довідки від 20.11.2024р. за № 4255 ОСОБА_1 , 1994 року народження, мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абз. 14 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі здійснення постійного догляду за членом родини другого ступеня на строк до 07.02.2025р.
19.02.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,
Відповідно до повідомлення від 25.02.2025р. за № 4/1374 голова Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про таке: «Протоколом №80 комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивачу було відмовлено у наданні відстрочки, на підставі п.58 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ, з аналізу заяви від 19.02.2025 вбачається відсутність доданого до заяви військово-облікового документа. Окрім того, з даних державного реєстру актів цивільного стану громадян у ОСОБА_3 є дві сестри ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 , однак до заяви не додано документів про неможливість догляду останніми за ОСОБА_3 , як і не додано документів про неможливість здійснення догляду за ОСОБА_3 її племінницею ОСОБА_1 (матір`ю заявника).
Інші підстави обгрунтування вказаного вище рішення відсутні.
Позивач вказує, що має право на відстрочку відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки здійснює догляд за двоюрідною бабусею ОСОБА_3 , як людиною похилого віку з другою групою інвалідності.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та триває дотепер.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації. (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")
За приписами ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені категорії осіб, які мають право отримати відстрочку під час мобілізації та підстави такої відстрочки.
Так, відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Таким чином, обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочок покладені, в тому числі на відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до абзацу 1 пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
За правилами п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов`язаних.
Суд зазначає, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 також не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують саме право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (особисто, поштою, тощо).
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.02.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач заяву позивача від 19.02.2025 р. розглянув та прийняв рішення про відмову у надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначивши що до заяви не було надано військово-облікового документа та не додано документів про неможливість догляду двома сестрами за ОСОБА_3 , як і не додано документів про неможливість здійснення догляду за ОСОБА_3 її племінницею ОСОБА_1 (матір`ю заявника).
Позивач має військово-обліковий документ у електронній ситемі Резерв+, який сформовано 10.03.2025 року, роздруківка з якого міститсья у матеріалах справи, а тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не було надано військово-облікового документу.
Факт постійного проживання позивачаз хворою двоюрідною бабусею підтверджується: актом про спільне проживання та догляд від 05.03.2024 року; пенсійним посвідченням ОСОБА_6 , висновком ЛКК від 04.03.2024 року ТОВ "Медіком Кривбас".
Окрім того, суд зважає на те, що ОСОБА_1 вже мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абз. 14 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на підставі здійснення постійного догляду за членом родини другого ступеня, на строк до 10.11.2024р., вдруге на строк до 07.02.2025р. Вказані рішення не скасовано у встановленому порядку, а тому у суду відсутні док4ази того, щони вони прийняті помилково, як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву.
Наведені обставини свідчать про необґрунтованість мотивів відмови відповідача у надання відстрочки позивачу від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які зазначені у протоколі від 25.02.2025 року № 80.
Суд відхиляє доводи ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що позивач не відноситься до членів сім`ї ані першого, ані другого, ані третього ступення споріднення, як зазначено в нормі статті 23 ч.1 абз. 14 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто у позивача відсутні підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки вказане обгрунтування відсутнє в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
З огляду на викладене, рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка оформлено протоколом від 25.02.2025 року № 80, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливим період є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_13 прийняла рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливим період, яке оформлено протоколом від 25.02.2025 року № 80, то остання не допустила бездіяльності, а тому суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги: визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб`єкта владних повноважень, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , в тому числі посадової особи, підполковника ОСОБА_2 , голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , щодо не надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідки про відстрочку та не оголошення наказу про надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочки відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі що здійснює догляд за особою з інвалідністю другої групи.
Одночасно, суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправим та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке оформлено протоколом від 25.02.2025 року № 80, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливим період, оскільки це є необхідним для ефективного захисту порушених права та законних інтересів позивача.
Враховуючи те, що ІНФОРМАЦІЯ_14 у відзиві на позовну заяву вказує на нові підставки для відмови у наданні відстроки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливим період, які не зазначені в оскаржуваному рішенні, то належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2025 року щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.14 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення, оскільки суд під час розгляду справи про оскаржування рішення суб`єкта владних повноважень не може дослідувати та надавати оцінку доводам, які не зазначені прямо в оскаржуваному рішенні суб`єкта владних повноважень (позивач не відноситься до членів сім`ї ані першого, ані другого, ані третього ступення споріднення); також суд не може підміняти суб`єкта владних повановажень та досліджувати замість нього обставини, які не були досліджені і не вказані в мотивувальній частині оскаржуваного рішення (позивач не відноситься до членів сім`ї ані першого, ані другого, ані третього ступення споріднення).
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
На підставі ч.3 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в розмірі 484,98 грн.
Керуючись ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ не відомий) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправим та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке оформлено протоколом від 25.02.2025 року № 80, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливим період.
Зобов`язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача від 19.02.2025 року щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.14 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 484,98 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін