Суд, по суті, визнав норму закону, яка позбавляє права на звільнення (рівно як відстрочку) брата, рідний брат якого загинув - «дискримінаційною (несправедливою)». Рішення суду від 24.06.24

Про деякі аспекти несправедливості  норми закону, яка  ставила  «поділ горя» батька, один із синів якого у залежність від того, чи від різних матерів народились сини, ми розмірковували у матеріалі https://advokatmakeev.com/blog/u-chomu-sila-brat.

Разом з тим, у рішенні від 24.06.24, Кіровоградський окружний суд, розбив дискримінаціні норми закону абсолютно логічним дослідженням   як норми так і духу законодавства:

«Приписами підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону (в редакції на час подання і розгляду рапорту) встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Норма права визначає, що заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях здійснювали і до початку воєнного стану.

Такий факт загальновідомий, а введення в дію воєнного стану став черговим його доказом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Антитерористична операція розпочалась в Донецькій і Луганській областях на підставі Рішення РНБО від 13 квітня 2014 року, яке введено в дію Указом Президента України від наступного дня №405/2014.

Антитерористична операція стала першим заходом зі забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції і отримав поранення на території Донецької області.

Отже, ОСОБА_2 (неповнорідний брат ОСОБА_1 ) загинув під час здійснення заходів зі забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Тому на день подачі рапорту позивач мав право на звільнення з військової служби, а у відповідача і у день його розгляду (законодавство не зазнало змін) виник обов`язок задовільнити його.

Таким чином суд визнає протиправним і скасовує рішення командира військової частини про відмову у звільненні з військової служби.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні військової частини звільнити ОСОБА_1 з військової служби за законодавством, яке діяло на час розгляду рапорту.

Водночас суд проаналізує зміни до приписів норми права, що регулює спірні правовідносини, які набрали чинності з 18 травня 2024 року.

Так, приписами підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Приписами частини 12 статті 26 Закону встановлено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Зміни позбавили права на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, якщо загинув неповнорідний брат чи сестра під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Суд зробив висновок, що така зміна законодавства породжує дискримінацію, тому суперечить положенням частини 1 статті 24 Конституції України.

Цією нормою права встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Отже, Основний Закон встановлює рівність і перед законом.

Норма права, що регулює спірні правовідносини, оберігає батьків від втрати двох і більше дітей під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Щоб цього не сталося, у разі смерті однієї дитини інших звільняють або не призивають на військову службу (якщо не висловили бажання).

Тому зміна приписів Закону породила різне ставлення до батьків, що мають дітей від різних чоловіків і жінок, і батьків, що мають дітей від одного чоловіка і жінки.

За змінами до Закону батьки, які мають дітей від різних чоловіків і жінок, під час безпосередньої участі дітей у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану можуть втратити їх усіх, а батьки, що мають дітей від одного чоловіка і жінки, лише одну.

Дискримінація різне ставлення до різних осіб за однакових обставин і за відсутності виправдання такого різного ставлення.

Різне ставлення до груп батьків, що мають повнорідних і неповнорідних дітей, немає логічного виправдання та є дискримінаційним (несправедливим)».

З рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.24 у справі  № 340/3411/24

https://reyestr.court.gov.ua/Review/119998567